Етнічні і політичні процеси після розпаду Київської Руси, ч. III

Закінчення. Початок в статті «Київська Русь: етнічні і політичні процеси після її розпаду, ч. IІ».

Наостанок хотілося б зупинитись на «ідеї фікс» московської правлячої еліти – «собіраніі зємєль рускіх». Тут зразу ж потрібно зруйнувати історичний міф «про шапку Мономаха». Насправді цей головний убор було зроблено в подарунок татарському хану Узбеку, судячи з усього, на честь одруження, в 1317 році, московського князя Юрія Даниловича і сестри хана. Пізніше до шапки було приторочено хрест і тільки тоді вона стала символом влади московських царів…

Після створення, в 1199 році, Галицько-Волинського князівства, коли волинський князь Роман Мстиславич закріпив свій вплив також і в Київі, літопис називає його Великим Князем, Самодержцем всієї Руси. Слово «самодержець» (автократор) вживалося щодо імператорів Візантії та відображало рівень особистої влади князя, тобто те, що він був единовладним господарем на підвладних йому землях (наприклад, після того, як Вітовта було проголошено самодержцем, польский король Ягайло відмовився визнавати його таким, бо згідно умов Кревської унії 1385 року, Вітовт не мав права единовладно панувати).

А в 1547 році Великого Князя Московського Івана Грозного було короновано царем всєя Русії. Він мав повний титул: «Мы, великiй государь Иванъ, Божiею милостiю царь и великiй князь всеа Русiи, Владимирскiй, Московскiй, Новгородцкiй, Псковскiй, Резанскiй, Тверскiй, Югорскiй, Пермскiй, Вятцкiй, Болгарскiй и иныхъ».

А ось як писали в чєлобітних новому московському царю Олексію Михайловичу, після смерті його батька , Михайла Федоровича, в 1645 році: » А отходя сего света, отец твой государев, блаженныя памяти, великій государь, Михаил Федорович, благословил сына своего, тебя великаго государя, быть на cвоем царском престоле, на владимірском и на московском государстве и на всех великих государствах россійскаго царствия царем и великим князем всеа Русіи».

Але ж це не означає, що і Роман Мстиславич, і Іван Грозний, і Олексій Михайлович, були володарями абсолютно всіх земель колишньої Київської Руси. І титул Івана Грозного чітко вказує нам на те, царем якої «всеа Русіи» він був. Як видно з титула, був він царем: Володимирським, Московським, Новгородським, Псковським, Рязанським, Тверським, і т. д… як видно, здебільшого земель угро-фінських…

Власне, в титулі царя перелічено всі етнічні території, що було включено до Московського Царства. І тут дуже цікавою виглядає зв’язка «… Владимирскiй, Московскiй…«… В 14-15 ст. міста Володимир, Москва стали етнічними центрами тих самих, напівміфічних, фінських племен мурома і мєщора. Ще цікавіше виглядає те, що Володимир стоїть в цьому переліку попереду Москви. Саме така послідовність розкриває нам, які політичні і етнічні процеси протікали на тих територіях… Ці два племені – мурома і мєщора – стали, по суті, підетносами одного народа – московитів.


І тут, вже зараз, можна зробити декілька важливих висновків:

1. Московський імперіалізм бере свій початок у Володимирі.

2. Московський імперіалізм не бачить себе, в глиб віків, далі міста Володимира, інакше київське минуле цього імперіалізму мало б бути якось зафіксовано в титулі московських царів.


Етнічні і політичні процеси після розпаду Київської Руси, ч. III
На фото: двоголовий орел з монет Сарая Нового – другої столиці Золотої Орди, середини 14 ст.

Політика – це мистецтво можливого, тому виходячи з власних можливостей, красивими словами про «благородную міссію собіранія зємєль рускіх» московські правлячі еліти насправді прикривають свої імперські зазіхання, не більше того… «Збиранням» земель Київської Руси свого часу займались і руські (читай українські) і літовські (читай білоруські) феодали. Але саме через їх цивілізаторську роль, Княжа Держава й занепала свого часу. Через намагання розширити межі держави, на етнічних территоріях Київської Руси було запущено механізми націєтворення, що, в результаті, призвели до виникнення в 13-14 ст. низки Великих Князівств, побудованих саме за етнічним принципом.

Партії мають звітувати про фінансовий стан

Відповідно до статті 26 Закону України «Про об’єднання громадян» об’єднання громадян у встановленому порядку подають фінансовим органам декларації про свої доходи та витрати.

Щорічно на підставі фінансових декларацій у газеті «Голос України» публікуються списки осіб, пожертвування яких на користь політичних партій перевищують розмір, що визначається Верховною Радою України. А відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про політичні партії» політична партія зобов’язана щорічно опубліковувати в загальнодержавному засобі масової інформації фінансовий звіт про доходи і видатки, а також звіт про майно політичної партії.

Хтось, колись, бачив хоч один партійний звіт в газеті?

Акції протесту проти свавілля Михайла Добкіна у Харкові

Громадські організації Харкова розпочали безстрокові акції протесту проти свавілля міського голови Михайло Добкіна. Перший протестний пікет було організовано 16 листопада біля приміщення Харківського обласного господарчого суду, де нині триває судовий процес у справі незаконного виселення міськвиконкомом Харківського міського товариства «Спадщина» із орендованих нею приміщень. Серед кількох десятків пікетувальників – представники дієвих громадських організацій міста – Спілки Української Молоді, Фонду ім. Гната Хоткевича, Молодіжного націоналістичного конгресу, Українського Козацтва, Організації українських націоналістів, об’єднання «Українська родина» тощо. Пікетувальники тримали гасла українською і англійською мовами (очевидно, для більшої акцентуації): «Ні корупції та рейдерству!», «Ні дискримінації українських організацій!», «Ні злочинному перерозподілу комунального майна!», «Ні фальсифікації документів!», «Ні антиукраїнській кампанії!»

Через гучномовець скандуються вимоги пікетувальників – негайно припинити дискримінаційну політику Харківського міського голови Михайла Добкіна до української громади міста. Поряд молоді люди роздають перехожим свіже число газети «Український простір», де вміщено матеріали про кримінальну діяльність Харківського міськвиконкому.

Нагадаємо, що в резонансній «справі виселення товариства «Спадщина» позивач в особі виконкому Харківської міської ради використовуючи формальні приводи намагається через суд позбавити Харківське міське товариство «Спадщина» приміщення, яке розташоване в географічному центрі і, очевидно, є комерційно привабливим. При цьому не гребуються й відверто кримінальні засобами досягнення цілі – як виявляється в ході вивчення позивної справи знайдені підроблені документи.

Вже незабаром судовий процес над товариством «Спадщина» має всі шанси перетворитися у потужний фактор консолідації українських громадських організацій Харкова і гідного протистояння антидержавній діяльності Харківської міськради на чолі з Михайлом Добкіним. Про це майже одностайно говорять харків’яни, які прийшли на пікет підтримки товариства «Спадщина». Стає зрозумілим, що вочевидь організатори судилища над «Спадщиною» не дооцінили опонентів і ризикують отримати у відповідь хвилю давно забутих в Харкові протестних акцій українців за свої права. Напередодні Президентських і муніципальних виборів такий радикальний поворот подій є для нинішньої влади серйозною предосторогою.

Павло Клененко, Харків

Звернення, яке під час пікету 16 л.11.2009 надали до колегії суддів Господарського суду Харківської області представники громадських організацій міста.

Вельмишановні члени колегії суддів Господарського суду Харківської області,

До вас звертаються представники громадських організацій Харкова. Протягом кількох місяців у вашому провадженні перебуває позов Управління комунального майна та приватизації Харківської міськради про розірвання договору оренди на приміщення товариства «Спадщина» по вул. Сумській N44-2 (справа N38/148-09).

Нам відомо, що подаючи cвій позов, Управління комунального майна та приватизації відверто порушило пряму вимогу абз. 2 п. 1 Постанови ВР України N901-VI від 16 січня 2009 р. (із змінами, внесеними Постановою ВР України

N1271-VI від 15.04.2009 р.) про недопущення розірвання чи припинення договорів оренди з редакціями друкованих засобів масової інформації, закладами культури, у тому числі бібліотеками, видавництвами, книгарнями, підприємствами з розповсюдження книг та преси. Поза сумнівом, культурологічне товариство «Спадщина», проти якого подано позов згаданим Управлінням, підпадає під дію встановленого цією Постановою ВР України мораторію, оскільки у складі товариства діють редакція газети «Український простір», суб’єкт видавничої діяльності «Фонд національно-культурних ініціатив ім. Гната Хоткевича», який займається і книгорозповсюдженням, а також громадська бібліотека ім. Гната Хоткевича. Отже, дії Управління є протизаконними.

У харківських ЗМІ неодноразово повідомлялося про авантюрні дії юристів, що діяли від імені Управління, з незаконного відчуження приватної власності харківських громадян за комунальні борги. Ця корупційно забарвлена «діяльність» Управління комунального майна та приватизації, наскільки нам відомо, вже стала предметом уваги Харківської обласної прокуратури та антикорупційних підрозділів інших правоохоронних органів. Ми як складова громадянського суспільства м. Харкова вважаємо за свій громадянський обов’язок всіляко сприяти подоланню корупції в нашому місті. Сподіваємося, що Господарський суд Харківської області в цій справі теж стоятиме на захисті законності, а не на боці порушників закону.

Стосовно дій Управління у справі «Спадщини» повідомляємо, що на адресу обласної прокуратури та облдержадміністрації вже надійшли депутатські запити від народних депутатів України В. Кириленка, А. Яценюка і Ю. Костенка і запити від Кабінету Міністрів України. Тому питання про долю цього приміщення вийшло далеко за межі власне господарського спору. В інтересах харківської громади, на наше глибоке переконання, Господарський суд міг би зробити важливий прецедент, відхиливши позов Управління і цим поклавши край численним махінаціям із харківською нерухомістю.

Акція: даєш україномовний Ютуб!

ДАЄШ УКРАЇНОМОВНИЙ ЮТУБ – саме під таким гаслом розгорнула свою нову акцію група українців-патріотів УВО.УВО це УКРАЇНСЬКИЙ ВІРТУАЛЬНИЙ ОПІР.

Така назва вибрана була невипадково і співпадає з історично відомою УКРАЇНСЬКОЮ ВІЙСЬКОВОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ.З діяльністью УВО читачи українського інтернет-простору вже мали можливість познайомитись на блозі Петра Лісенка у статті «УВО діє

Все почалось з питання: » Чому???» «Це як? Чому на Ютубі є чеська, польська, шведська, а української немає? Невже шведів чи чехів більше, чим українців? Чи ми не варті мати свою мову тут? Ми не можемо рівноважно ставитись до цього! Для цього пропоную почати акцію «Даєш україномовний Ютуб!!!»»

Так і було вирішенно розпочати цю акцію на вихідних.УКРАЇНСЬКИЙ ВІРТУАЛЬНИЙ ОПІР закликає всіх, кому не байдужа доля України, Української Мови і нашої Держави, підтримати акцію ДАЄШ УКРАЇНОМОВНИЙ ЮТУБ!!!!!

Для цього потрібно написати листа на адресу: service@youtube.com Тема: ukrainian youtube Текст такий:

Dear Youtube Team! I am writing to express my continuing dissatisfaction with your company service. I am disappointed because on your website location list I could not find Ukraine and in language list I wasn’t able to find Ukrainian language. I registered on youtube website since ___and still waiting for this very important update not only for me, but for millions of Ukrainians users. Obviously, to resolve the problem, I would appreciate if you will add Ukraine and Ukrainian language into your website service. Could I please ask you to look into these matters not only on my behalf, but also on behalf of other attendees, and in fact, on behalf of your company, too. Best regards

Ось і все!Як ви бачите, це не займе у вас багато часу, сили та фінансів. І головне: не забувайте, що РАЗОМ НАС БАГАТО.Слава Україні.

http://narodna.pravda.com.ua/nation/4b0176e48a9a0/

*** Після слов, «I registered on youtube website since ___» замість підкреслення треба вставити дату, коли ви зареєструвались на ютубі.

Янукович публично обещает отдать Украину блатным? :)

Мы были шокированы непревзойденными в своей отвратительности билбордами «кролика Сени». Мы смеялись над несуразностью лозунгов на недавно украсивших улицы билбордах «За Ющенко». Но кто бы мог подумать, что всех заткнет за пояс своими билбордами никогда особо не блиставший на этом поприще Виктор Янукович? Янукович публично обещает отдать Украину блатным?


До сегодняшнего дня избирательные плакаты Януковича не отличались оригинальностью. Везде одно и то же омоложенно-облагороженное «фотошопом» лицо «Лидера» с окаменевшей «улыбкой Будды». И какой-нибудь короткий и банальный лозунг – от печально знаменитого «Тому що…» до » Я слышу каждого!».

Но сегодня все изменилось. В мире билбордов Януковича произошла настоящая революция! Они не только обречены стать хитом нынешней избирательной кампании, но и, скорее всего, попадут в учебные пособия по «пиару». А вы уже видели эти новые шедевры лидера «регионалов»? Да-да, те самые, которые сейчас вытеснили все остальные. На первый взгляд, в них мало что изменилось, Тот же «отфотошопленный фейс». Тот же голубой фончик. Изменился лишь лозунг. Теперь он гласит: «Украина для людей!». Все еще не понимаете? Ничего удивительного.

Сразу это может понять лишь определенная категория лиц, которые, так сказать, в теме. И если большинство скользит по этим плакатам безразличным взглядом, то эти посвященные приходят в живейшее возбуждение и восторг. Потому что они видят в них не то, что остальные, а скрытый мессидж, адресованный персонально им!

Я, пожалуй, не узнал бы об этом, если б не поинтересовался у явно кичащегося тремя ходками в зону парня, установившего на «Одноклассниках» статус «Я за Януковича. Однозначно», чем ему так симпатичен лидер «регионалов». И получил ответ: «Он – правильный. Ты его плакаты видел?». Признаться, по началу я ничего не понял.

Потом меня осенило! Я открыл «Краткий словарь блатного жаргона» и прочитал там следующее: «Люди – в старой терминологии – блатные, воры». Так вот оно что! В таком случае казавшийся ранее бессмысленным лозунг «Украина для людей» предстает в совершенно ином свете. Раньше все ломали голову: каким таким людям собирается отдать Украину Янукович?

А теперь все стало понятно. Действительно ли лидер «регионалов» зашифровал на своих билбордах скрытый мессидж к представителям уголовного мира? Или это его имиджмейкеры, выражаясь тем же жаргоном, «фаршманулись» и «упороли косяк»? Не учли особенностей своего клиента. Ведь если бы тот же лозунг появился на билбордах Тигипко, Гриценко, Яценюка – да кого угодно! – он никогда не выглядел бы столь двусмысленным, как на плакатах дважды «топтавшего зону» лидера Партии регионов.

И поэтому ход мыслей любого представителя криминалитета предугадать несложно. Нечто вроде следующего: «Ну, Федорыч, умен, бродяга! Это ж надо бы такую маляву нарисовать, чтобы у всех на виду была, но чтоб только правильные пацаны могли въехать в тему. Оно, конечно, можно было и понятнее написать: «Украина для людей! А фраеров и лохов мы будем конкретно кошмарить!»… Хотя не, рано еще. Бывалые и так поймут, а лохи пусть поймут, когда поздно будет – после выборов, когда мы в стране наш правильный порядок установим».

Но даже если речь идет о «косяке» его политконсультантов, то исправить эту ошибку будет очень сложно. Просто заменить надпись на билбордах, например, откорректировав ее на «Украина для честных людей!», не получится. Дело в том, что «Украина для людей» – это не только билборды, но и название предвыборной программы Януковича. На нем построена вся его избирательная кампания. И двусмысленность этого лозунга станет стеклом, сквозь которое все избиратели будут оценивать его деятельность.

Но вот что настораживает: политконсультанты «фени» могут и не знать, но ведь сам бывалый Янукович не может не понимать, что написано на его билбордах? Так, может, это и не имиджмейкерская ошибка вовсе? Может, название его программы действительно специально придумано, чтобы передать скрытый мессидж тем, кому он собирается отдать Украину? Мол, поддержите, чем можете – и страна станет нашим «общаком»? Так это или нет, по-моему, лучше на личном опыте не проверять. Слишком рискованно.

http://narodna.pravda.com.ua/politics/4afe5a5e164b3/

… А потім була паніка…

Випадково (люблю я всілякі «випадковості») потрапила мені сьогодні до рук газета від 25 вересня цього року, з невеличкою статею про те як країна, вчергове, готувалась до епідемії грипу. Відчуйте різницю, чим жила країна тоді…

Думаю, далі доречним було б написати щось на кшталт: «… а потім була паніка…»


Хвігасє «обмовка по Фрейду»: Тимошенко про «добру прекрасну інфекцію» (відео)

«І я знаю, що коли кожен з вас поїде до себе додому, то частинку цієї доброї, прекрасної інфекції боротьби за свободу ви донесете до кожного села, селища і міста.»

Ця частина промови на персональному сайті Тимошенко вирізана… Та  це й не дивно. Людині, яка марить  «діктатурою  Закону» (можливо Юля Володимирівна, разом з іншим клоуном, теж збирається змінити хвамілію), тільки й залишилось, що асоціювати свободу з  інхвекцією …





Тімошенко хоче стати діктатором (відео)

«А чому ви вирішили, що після цього безвладдя, цієї вибачте за непарламентське слово, гавкотні люди не хочуть диктатури. Та я вже хочу, щоб в країні був порядок стрункість і достатньо сильна система влади, а не те, що ми сьогодні маємо», — сказала Тимошенко

«Вам сьогодні абсолютно невідомо – хочуть люди диктатури чи ні», — додала вона.

 

 

 

Закликаю всіх розповсюдити це відео і нехай «вона» потім доводить, що «вона» не верблюд :))

http://www.youtube.com/watch?v=TYUR4IG0sGA


Грипп победил педофилию

93201-pedo.jpg Однажды к Юлии Владимировне Тимошенко пришли народные депутаты Уколов, Богдан и Терехин. Юлия Владимировна брезгливо спрятала руки за спину и спросила:

— Чего надо, извращенцы?

— Такое дело, Юлия Владимировна! – промямлил Уколов.

– Про нас тут всякие гадости пишут.

— А нечего было для педофила адвоката нанимать! – сварливо сказала Юлия Владимировна.

— Вот, и Вы туда же! – обиделся Уколов. – А ведь на нас клевещут!

— Да! – вмешался Терехин.– Мне вообще только чернокожие нравятся. Так что не мог я. Никак не мог!

— А я вообще этих двоих не знаю! – храбро закричал Богдан.

— Честно? – строго спросила Юлия Владимировна.

— Мамой клянусь! – ответил Уколов.

– Бля буду! – подтвердил Терехин.

– Да век «Артека» не видать! – побожился Богдан и осекся.

— Ладно, я что-нибудь придумаю. – пообещала Юлия Владимировна.

Когда трое ушли, она выглянула в окно и увидела большой плакат, на котором было написано: «ДЕТИ БОЯТСЯ УКОЛОВ».– Уколов… – про себя сказала Юлия Владимировна. – Прививок и вакцинаций… Хм…

Она набрала номер Министерства охраны здоровья и сказала:– Алло! Князевич? Вася, слушай, у нас никакой эпидемии, часом, нет?… Свиной грипп? А это опасно?… Нет, Васенька, это очень опасно!… А я сказала, смертельно опасно! Для всех! Почему? Потому что грипп опаснее педофилии! Пусть срочно запасаются масками и противовирусными препаратами! Кто первый добежит, тот и купит!… А легочной чумы у нас нету? Жаль… Ну так в течение трех дней по всем каналам рассказывайте, что никакой легочной чумы нету. И кино про эпидемии крутите!.. А, это не к Вам, это к министру культуры? Ок, работайте!

Юлия Владимировна сделала еще несколько звонков, записала обращение к народу и устало откинулась в кресло:

— Вот так, мои хорошие! О своем здоровье лучше заботьтесь, а моих депутатов не трогайте.

http://paraska.info/news/pedo/