Ст҃ославъ же даӕшеть Галичь Рюрикови, а соби хотѧшеть всеи Роускои земли ѡколо Къıева. Літопис руський - 1189р.
Блог > Коментарі до замітки

Королі Руси

Останній цвях в труну теорії про Россію - спадкоємицю давньоруської державності. Є одна дісціпліна, яка вимагає точності не меншої ніж в аптеці - титуловання. Не може бути двох королів Англії бо не може бути двох Англій. Один з них буде самозванцем. Так само й князь руський, король руський теж може бути тільки один. Якби Андрій Боголюбський справді переніс руську державність з Київа до Москви, то тоді б він мав називатись Великим князем Руським. Але всі його нащадки продовжували зватись і всі їх називали Великими князями Московськими. Московська державність і державність Руська - "двє большіє разніци" Древній руський скіпетр тримали руські королі до 1340р., а потім володарями Руси, з 1341 і аж до 1795р., цілком офіційно, були:

Король Руси або Король Руський - титул монарха Київської Русі та Руського королівства, який надавався Папами Римськими.

Королі Київської Руси

Королі Руського королівства

Королі Руські
Король Династія Роки Примітки
Данило I Романович Рюриковичі 1238—1264 князь Галицький, король Русі (1253-1264), Великий князь Київський
Шварно Данилович Рюриковичі 1264—1269 князь Галицький, король Русі, Великий князь Литовський
Лев I Данилович Рюриковичі 1269—1301 король Русі, Великий князь Київський, князь Галицький, князь Володимирський
Юрій I Львович Романовичі 1301—1308 Король Русі, князь Галицький, князь Ладимирії
Андрій II Юрійович Романовичі 1308—1323 Король Русі, соправитель королівства Русі, князь Волинський та Володимирський.
Лев IІ Юрійович Романовичі 1308—1323 Король Русі, соправитель королівства Русі, князь Галицький
Володимир Львович Романовичі 1323—1325 Король Русі, князь Галицький та Волинський
Юрій ІІ Болеслав П'ясти 1325—1340 Король Русі, князь Галицький, князь Володимирський
Любарт Гедимінович Ґедиміновичі 1340—1350 володар Галицько-Волинського королівства, князь Галицький, Великий князь Волинський
Казимир III Великий П'ясти 1350—1370 Титулярний «король Русі»[1] або «спадковий господар Русі»[2].
Владислав II Опольчик П'ясти 1372—1378 «Спадковий господар землі Руської».[3]
Людовік I Угорський Анжу 1370—1382 Титулярний «король Галичини і Лодомерії».[4]
Марія I Угорська Анжу 1382—1387 Титулярний «король Галичини і Лодомерії».
Ядвіґа I Анжуйська Анжу 1387—1399 Титулярна «королева Галичини і Лодомерії».



Велики Князі Литовські

Після смерті короля Юрія ІІ Болеслава, Великі князі Литовські боролись з королями Польщі за землі й титул "Короля Русі".

  • Гедимін - першим став титулувати себе «Королем литовців і руських». Називав себе "собірателем земель руських".
  • Ольгерд - «збирач руських земель», продовжив політику батька, прилучив до Великого князівства більшість українських земель.
  • Скиргайло Ольгердович - Великий князь Литовський, Великий князь Київський.
  • Вітовт - Великий князь Литовський, Руський та Жемантійський.
  • Свидригайло Ольгердович - Великий князь Литовський, Великий князь Руський.

Королі Польщі, Королі Руси

В подальшому титули: "Король Руси", "Володар і спадкоємець Руси" мали:

Королі Польщі 1387–1569

Королі Речі Посполитої 1569–1772


Королі Польщі, Велики князі Литовські, Велики князі Руські, і пр.

 

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%96

 


п'ятниця, 05.08.2011, konovchenko
kr
kr
ГУЛАГ
Politiko