Маємо прецедент: У селищі Козин переміг кандидат «проти всіх»

Матеріал з 2006 року.

Виборчий скандал на Київщині. Навпроти графи “не підтримую жодного кандидата”, позначки поставили понад 700 селян. Але місцева територіальна виборча комісія вже визнала селищним головою людину, яка набрала трохи більше 500 голосів. Схожа ситуація у 12 виборчих округах, де теж нібито обрали депутатів, попри те, що більшість виборців не підтримала жодного з них. Тепер у суді ініціативна група оскаржує таке рішення тервиборчкому і вимагає призначити повторні вибори, посилаючись на статтю 73 закону про вибори. Вони та адвокати виборчої комісії по-різному читають закон. Останні наполягають – “не підтримую жодного кандидата” не означає “голосую проти всіх”.

Тарас Чемерис, адвокат ТВК:
— Це різні речі і центр судових експертиз в Києві зараз робить мовознавчу еспертизу і вони визнали, що голосую проти і не підтримую жодного кандидата – це різні речі, це фактично нлюдина не може визначитися за кого, але вона не проти, вона дозволяє громаді визнати, хто є достойним, хто є недостойним.

Тетяна Козаченко, адвокат позивачів:
— Из 20 округов по 12 округам большинство избирателей проголосовало “не підтримуємо жодного кандидата”, однако территориальной избирательной комиссией избраны по этим округам депутаты, что явяляется прямым преступлением. Это внесение заведомо неправдивой информации в официальные документы.

Взято з сайту.
http://mynews-in.net/news/politics/2006/04/04/987394.html


Велике Князівство Руське — правонаступник Київської Руси

Якщо часи феодальної роздробленості Київської Руси досить грунтовно відбиті ще в радянських історичних мапах, то часи Великих Князівств не мають жодної повної мапи. Принаймні з 1322 року, українські етнічні землі стали називатися Великим Князівством Руським. Як радянські, так і сучасні, російські історичні карти, «чомусь» приділяють всю увагу  Великому Князівству Літовському.

Повна назва Літви – Велике Князівство Літовське, Руське і Жемайтське, тобто ця держава складалася з трьох Великих Князівств. Велике Князівство Руське у складі Літви, «зрозуміло ж», на мапах ніяк не позначене. Чернігівсько-Сіверська земля, Київська земля, Волинь, Подолія, Галичина, Дике Поле на цій радянській мапі – це і є те саме, Велике Князівство Руське, про яке так не люблять згадувати російські великодержавні історики і політики (та це й зрозуміло: адже тоді зразу ж ламається така струнка брехня про 1000-річну російську державність ).

 

 

 


У 1432 році, під час внутрішньо-політичного конфлікту в Літві, православна шляхта посадила Свідрігайла Ольгердовіча на Велике Княження Руське. Таким чином, єдина Русько-Літовська держава, на деякий час, розкололася на незалежні Велике Князівство Літовське і Велике Князівство Руське.

У 15-16 століттях некоронованими королями Руси були князі Острозькі. Богдан Хмельницький, свого часу, говорив, що він єдиновладний самодержець руський і досить має сил в Україні, Подолії і Волині, в князівстві своєму по Львів, Холм і Галич. У 1658 році, згідно статей  Гадячської Угоди, Україна, під назвою Великого Князівства Руського (у складі Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств), стала третім сувереном Речі Посполитої, на рівних умовах з Королівством Польським і Великим Князівством Літовським.

Угода з українського боку була підписана Іваном Виговським, Гетьманом Войська Запорозького Низового.

 

 

І факт того, що козацькі посли з самого початку переговорів вимагали включення до складу Великого Князівства Руського ще й Руського (з центром у Львові!!!), Волинського, Белзського і Подільського воєводств, красномовно свідчить про те, що сам термін — Велике Князівство Руське — міцно тримався в українській національній і політичній свідомості впродовж століть, а народ чітко уявляв справжні кордони своєї Батьківщини!

Абсолютно очевидно, що до тих пір, поки існувало Велике Князівство Руське, ні про яку іншу русскую державність не могло бути і мови!!!

І чужоземці, як, наприклад, Павло з Алеппо (1654 рік), називають українців русинами або русамі, відрізняючи їх від моськвінов, яких аж до початку 18 століть, знали лише під назвою моськов, московитів, моськвінов або москалів.  З огляду на те, що Петро 1 сходив на трон ще Московського Царства, етнонім «русскіє» з’явився в Російській Імперії в другій половині 18 століть. Отже, все, що стосується російської історії до першої половини 18 століть потрібно називати «московське», «давньомосковське».

Термінами «руський», «русскій», «староруський», «давньоруський» потрібно  позначати історичні події лише Великого Князівства Руського!

Київська Русь не зникала — від неї, в 12 столітті, відкололися всі колонії і залишилася метрополія – Велике Князівство Руське! Правонаступником Киевкої Руси стало саме Велике Князівство Руське — Україна!

 

Продовження в статті «Так чей же язык русский?»

«Москалі згадуються в літописах вже під 1375 роком!»

 

 


А пацани з КПУ — протів х…ні

 

 

 

Це бурмило є кандидатом в народні  депутати: Гордієвський Сергій Валерійович, 1980 р.н., секретар Заводського райкому КПУ, кандидат в нардепи №334 від КПУ.

 

 

 

 


Емо — за Литвина! :)

 

 

 

На зїзді Володимира Михайловича, у президії була помічена молода людина, референт з олігархічної групи Іванова–Хмельницького, який потрапив до верховної Ради  за списком Литвина.


 


Цікаво, як це корелюється з розповідями  спікера «про олігархів, які захопили владу і поробили депутатами своїх водіїв, охоронців та масажистів»?

Нехай гетьман Великого князівства руського українського навічно буде чільним київським воєводою та генералом

В ній православні – як мирські, так і духовні – повинні мати таку ж шану, як і католики. Пункти, схвалені там, потім були підтверджені під Гадячем.

Нехай унії не буде зовсім, ляхи ж нехай при своїй, а русь при своїй лишаються вірі.

Нехай митрополит київський та чотири руських владики займають у сенаті місце за архиєпископом гнєздинським.

Нехай козацтва буде не більше і не менше шестидесяти тисяч.

Нехай гетьман Великого князівства руського українського навічно буде чільним київським воєводою та генералом.

 

 

 

Сенаторів корони Польської будемо обирати не лише з середовища католиків, а і з-поміж руських.

Нехай церкви та монастирі з усіма своїми прибутками лишаються незайманими і нехай не скоряються мирській владі.

Русь матиме свою академію, свою документацію та канцелярії і не лише польських, а й руських навчителів.

Усі злочини та наїзди, які мали місце в часи минулої війни ще за життя Хмельницького і які по правді, а не притворно даровані і навіки забуті, так і повинні лишатися дарованими і забутими. Якщо ж хто чинитиме інакше, це може призвести до війни.

Ніяких податей короні польській не давати, а також ніяких військових загонів не приймати на терені, що перебуває під владою гетьмана на обох берегах України.

Якщо ж гетьман український захоче кого-небудь з своїх обдарувати шляхтянством, то те король за клопотанням гетьмана має затвердити. А щоб гетьман зараз і на потім завжди мав сто чоловік у шляхтянському сані, то король згоден уже зараз згадану сотню затвердити і видати відповідні клейноди.

Коронному війську назавжди заборонити постій на Україні, за винятком випадків, коли їх скрута до цього змусить. Проте й тоді гетьман руський повинен командувати ним і владу над ним мати. Козацьким же полкам вільно можна стояти у всіх володіннях короля, духовенства та сенаторів.

Дозволити гетьману українському карбувати гроші і використовувати їх для розрахунків з воїнством.

У всіх, навіть у щонайпотрібніших для корони польської справах, ляхи повинні радитись з козаками і повинні пильнувати, як відкрити дорогу до Чорного моря по Дніпру.

Коли ж цар московський почне війну з поляками, то козаки в цю війну втручатись не будуть. Якщо ж він з Україною щось задумає вчинити, то поляки її повинні всіляко захищати.

Тим же з ляхів, хто у козаків буде служити, слід зберегти чини і звання.

За зраду забирати маєтки у королівську казну і з реєстрових книг імена зрадників викреслювати.

Гетьманові заборонити шукати протекції за кордоном. Нехай він відчує себе всього лише як вірнопідданий королівства польського.

Надалі слід зберігати і приязнь з кримським ханом і не ображати маєстату государя московського і цим самим дати змогу козакам повернутися до своїх домівок.

 

А оскільки гетьман з військом запорізьким та з виділеними воєводствами, як вільний до вільних, як рівний до рівних, добровільно приєднується до корони польської, то його королівська милість та Річ Посполита дозволяють гетьманові народу руського мати суди гетьманського трибуналу там, де він захоче. І нехай печатарі, маршалки, підскарбії та інші довірені офіціальні особи того суду будить рівні у правах з коронними.

Чигиринський повіт, як і раніше, нехай залишається при булаві.

Під усіма вищенаведеними пунктами підписалися польські сенатори та сам король, з українського боку угода була підписана Іваном Виговським, Гетьманом Війська Запорозького Низового. А потім, як серед монархів ведеться, пункти були скріплені присягою обох сторін.

ПРИСЯГА

Я, Ян Казимир, Божою милістю король польський, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, київський, жмудський, волинський, інфлянський, смоленський, чернігівський, а шведський, готський і венденський наслідний король, присягаю Господу Богу всемогутньому, єдиному в своїй Тройці, перед цим святим Євангелієм Господа Ісуса Христа, що Комісію, котра відправлялася під Гадячим, дня 16 вересня 1658 року, із нашим Запорозьким військом і іменем військ Річі Посполитої тої Комісії пункти, параграфи [розділення чи означення], постановлення приймаю, утверджую й обіцяю ту Комісію в усьому задовольняти, її утримувати, виконувати й оберігати, нічого не умалюючи, але ще її захищати буду; і тій Комісії, і всім її пунктам, а в них правам, перевагам, вольностям віри грецької Великого князівства Руського і вольностям загальним шкодити не будуть жодні підступи умислів людських.

Також не зможуть і не будуть ні в чому шкодити і порушувати на вічні часи ані привілеї давні й недавні, ані жодні статуси сеймові конституції минулі й майбутні; більше того, я сам її, ні в чому не порушену, під присягою моєю королівською, обіцяю і повинен буду кріпко берегти й утримувати, так само і наслідники мої, королі польські, будуть утримувати ні в чому не порушену і зберігати будуть на вічні часи і цю присягу утверджувати; при тому правосуддя чинити обивателям Великого князівства Руського без жодних відкладень та огляду на персони буду за правами їхніми та звичаями.

А коли б чого, не дай Боже, в чомусь я свою присягу порушив би, то народ руський не повинний буде віддавати мені жодного підданства, більше того, тим самим їх від послуху та вірності, належних королеві, звільняю, жодного розрішення від цієї присяги своєї не вимагаючи і не приймаючи його. Так мені, Господи, допоможи і це святе Євангеліє Господа Ісуса Христа!


 

Велике Князівство Руське, у вирі політичної боротьби, тоді,  не проіснувало і півроку…

А через півстоліття Генеральний суддя Василь Кочубей у доносі цареві Петрові І на гетьмана Івана Мазепу писав: ”Октоврія 10 дня (1707 року), ку вечеру, були замкнені двері у избі пана гетмана, а он, писар, в синех будучи хотив биті для свого діла у пана гетмана, але не могл допустити. И когда з той изби вийшол покоевий Дмитро, питал его писар, кто есть у пана, и что диется? Он сказал, же ”есть панове полковники, а діло у їх такое, жи читают пакта Комиссии Гадяцкое”…


 

 


Адреналіновий тест для Терьохіна

Ось що пишуть американські психологи Роберт Берон і Дебора Ричардсон у книзі «Агресія» (1994): «З’ясувалося, що в агресивних осіб рівень адреналіну — речовини, яка має відношення до збудження і тривоги — порівняно низький». Дослідники порівняли виділення адреналіну і норадреналіну в стресових ситуаціях у пацієнтів тюремних лікарень. З’ясувалося, що досліджувані особи виразно розділились на дві групи — з нормальною реактивністю (нормальним виділенням адреналіну) і зі зниженою реактивністю.

«Але найцікавішим для цілей нашого дослідження є той факт, що особи зі зниженою реактивністю здійснили проти незнайомців утричі більше злочинів із застосуванням насильства і учетверо більше злочинів зі смертельним наслідком, ніж особи з нормальною реактивністю». Найвідомішим кінематографічним образом нелюда є вишуканий інтелектуал, доктор Ганнібал Лектер з «Мовчання ягнят» — при пожиранні людей у нього навіть не прискорюється пульс.

Знижена реактивність дозволяє другосигнальним гомінідам обманювати «детектор брехні» (поліграф), адже ця техніка налаштована на «людський формат». У людей, завдяки наявності голосу совісті, свідома брехня викликає стрес, який призводить до стрибкоподібної зміни фізіологічних параметрів: частоти пульсу, тиску крові, потовиділення тощо. У другосигнальних гомінід, з причини відсутності совісті, стресу не виникає, а почуття страху успішно гаситься зниженою реактивністю. Тому «детектор брехні» не фіксує проявів хвилювання, з чого робиться помилковий висновок, що людина говорить чисту правду.

Цікаво, що другосигнальні хижаки непогано знають про цю свою особливість. Тому при потребі демонстративно закликають перевірити себе на поліграфі. Для наочності згадаймо ще один відомий кінообраз — головну героїню кінофільму «Основний інстинкт», вродливу письменницю-інтелектуалку. Коли поліція запідозрила її у вбивстві, вона сама запропонувала перевірити її на чесність. «Детектор брехні» зафіксував повний спокій, тому хижачку відпустили на свободу.

Спеціалісти говорять, що 2—3 відсотки тестованих на поліграфі демонструють подібний «нелюдський формат». Це збігається з оцінкою антрополога Бориса Діденка про «кілька відсотків» хижих гомінід в людському соціумі. Тож виходить, що їх можна визначати не лише за поведінкою, але й за фізіологічними параметрами.

 

За матеріалами сайту «Народний огдядач» http://sd.org.ua/news.php?id=17556


ЗИ  Після того, як Сергій Терьохін, замість того, щоб з’явитися до МВС, демонстративно запропонував пройти тест саме на поліграфі, доречно було б, спочатку зробити йому адреналіновий тест…

 

*** Гомініди (Hominidae) — родина ряду приматів, включає як викопних (пітекантропа, неандертальця та ін.), так і сучасних людей.


Про що розмовляють «ригіанали», коли вважають, що мікрофон вимкнено

Ранним утром 8 сентября ряд народных депутатов от фракции Партии регионов заблокировали работу Верховной Рады…

Рано вранці 8 вересня ряд народних депутатів від фракції Партії регіонів заблокували роботу Верховної Ради. Декілька народних обранців оточили трибуну і заблокували входи в президію. Така схема початку пленарного засідання, вірніше за його зрив, стала для регіоналів вже звичною.  Проте, цього разу процес захвату трибуни ВР виявився цікавішим. Спілкуючись між собою, «блокувальники» і не підозрювали, що мікрофон на трибуні включений, і їх чують присутні в залі ЗМІ

 

 

Інтернет-акція «Запропонуй своїй партії реформу»

Після прочитання статті «Безпартійний Лозінський – як «апофеоз» партійної системи виборів» я  запрошую Вас взяти участь в інтернет-акції «Запропонуй своїй партії реформу».

Для цього потрібно скопіювати виделений текст і почергово, за наведеними нижче посиланнями, перейти на сайти партій, вставити текст і відправити їм пропозиції. А потім поставте відмітку внизу, яким партіям Ви відправили звернення.

ПР —                          http://www.partyofregions.org.ua/feedback/
БЮТ —
http://www.byut.com.ua/feedback.html
Наша Україна —          http://www.razom.org.ua/sendmail/

 

Після того, як в Україні, депутатами всіх рівнів, було скоєно цілу низку резонансних злочинів, стало очевидним, що партійна система України вимагає негайного реформування!

Отже, закликаю вас:

1. ВІДКРИТИ ПАРТІЙНІ КАСИ!

На законодавчому рівні потрібно закріпити норму про те, що інформація про стан партійного рахунку є відкритою і будь хто , в будь який момент, може його перевірити.

2. ВІДСТОРОНИТИ «ВОЖДІВ» ВІД ФОРМУВАННЯ ПАРТІЙНИХ СПИСКІВ!

На законодавчому рівні закріпити норму про те, що партійні списки мають формуватись «з низу» і ніяк інакше.

3. ВІДКРИТИ СПИСКИ!

Залишити «вождю» першу п’ятірку! Всі інші місця мають посісти представники регіонів. На законодавчому рівні має бути закріплено норму про те, що партії, перед виборами, мають оголосити списки та оприлюднити систему, по якій кандидати потрапили до них. Тільки та партія, що запропонує ефективну і відкриту систему потрапляння кандидата до Верховної Ради та відкликання його звідти, має набирати найбільшу кількість голосів. Від партійних функціонерів вимагається тільки скласти справедливу систему, по якій всі регіони мають бути рівномірно представлені в Парламенті.

4. ЗАБОРОНИТИ БЕЗПАРТІЙНИХ В СПИСКАХ ПАРТІЙ!

Центральній виборчій комісії заборонити приймати списки партій в яких є безпартійні особи. В інформації про кожного кандидата має бути вказано, з якого року він перебуває в партії та його партійна кар’єра. Якщо кандидат «тимчаово не працює», потрібно вказувати його останнє місце роботи. Якщо депутат вкаже неповні або неправдиві відомості про себе, це потрібно розцінювати як привід для припинення депутатськіх повноважень цієї особи.

5. ЗМІНИТИ ПРОЦЕДУРУ ЗНЯТТЯ ДЕПУТАТСЬКОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ ТА ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ!

Рішення про зняття депутатської недоторканості та припинення повноважень депутата, має приймати, і нести за нього відповідальність, саме фракція, а не весь склад Парламента!

6. ПЕРЕД КОЖНИМИ ВИБОРАМИ ПАРТІЯ МАЄ ПРОПОНУВАТИ СВІЙ УРЯД!

Партії, перед кожними виборами, замість передвиборчих програм, мають запропонувати суспільству свій варіант уряду, з яким вони йдуть на вибори, і це теж має бути закріплено законодавчо. Експерти ж і суспільство, нехай порівнюють варіанти урядів від різних політичних партій і обирають «найкращій».

7. ВІДКРИТИ ФОРУМИ НА ОФІЦІЙНИХ САЙТАХ ПАРТІЙ!

 


До яких партій Ви звертались з пропозицією партійної реформи

ПР
БЮТ
Наша Україна
До всіх цих трьох
Інша партія

Безпартійний Лозінський – як «апофеоз» партійної системи виборів

Лозінський Віктор Олександрович 1963 року народження, безпартійний, освіта вища, генеральний директор сільськогосподарського ТОВ «Манжурка», проживає в місті Києві. Дата та причина вибуття: 03.07.2009, за власною заявою. «Блок Юлії Тимошенко», № 96 у виборчому списку

(З офіційного сайту ЦВК  http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2007/w6p001)

Отже, як тільки пересічний читач, громадянин України, побачив цю інформацію під таким заголовком, то у нього в голові, зразу ж, має виникнути цілком логічне запитання: «Якого дідька БЕЗПАРТІЙНА!!! особа робить в ПАРТІЙНОМУ!!! виборчому списку кандидатів в депутати до ВЕРХОВНОЇ!!! Ради????!!!»

І як тільки громадянин, виборець, задав собі це питання, то, зразу ж, до нього приходить розуміння: розуміння того, як , насправді, сьогодні функціонує, та сама, «партійна», пропорційна система виборів…

Відповідь виявляється дуже простою: «партійна» система виборів – це результат особистих домовленостей кандидата в депутати з партійними босами, які формують списки перед виборами. Іншого поясненя я не бачу! Людина, яка жодного дня не була в партії, по партійному списку, потрапляє зразу до Верховної Ради України! Це абсурд!

Власне, саме тому я не сприймаю слів Юлі Володимирівни, про те, що, мовляв, «партія помилилася»! Пробачте, пані, а до чого тут партія? До чого тут партія, якщо рішення про включення безпартійного Лозінського до списку БЮТ приймали, особисто, Ви! Та ще й вихвалялись цим перед виборами!

Коли українському народові «впарювали» пропорційну систему виборів, то говорили, цитую покійного Є. Кушнарьова, «політичні партії виступають головними політичними суб’єктами – РЕПРЕЗЕНТАНТАМИ ІНТЕРЕСІВ ГРОМАДЯН (виділено мною) і головними інструментами впливу на державну владу для їх реалізації і головним ПОЛІТИЧНО-ВІДПОВІДАЛЬНИМ у випадку завоювання, а потім і неефективного використання державної влади».

Чи відповідально поставився БЮТ до цього вбивства? Відповідь – ні! Якби БЮТівскі функціонери ставились до цього відповідально, то, мабуть, на кожному стовбі Голованівського району, вже давно мали б бути вивішені телефони довіри юристів з БЮТ, щоб, відтепер, жодна волосинка не впала з голови мешканців району. Бо люди до сих пір не називають своїх прізвищ журналістам, через те що Лозинський колись може повернутись…

Чи відповість БЮТ за вбивство Валерія Олійника? Так, відповість, ба навіть більше, БЮТ і Юля Володимирівна особисто, вже відповідають за це – відповідають рейтингами!

Я вже не кажу, що БЮТівці могли б, як компенсацію, від себе постановити матері загиблого пенсію, та всіляко сприяти й допомогати їй. Але БЮТівськім юристам нема справи до старенької, вони вирішили «допомогти» іншій людині — вбивці Георгія Гонгадзе — генералу Пукачу, вина якого, між іншим, вже доведена в суді!

Судячи з усього, Юлі Володимирівні і її «раднику» була потрібна оперативна інформація про хід справи, саме тому, адвокатом, «на громадських засадах», до Пукача було відряджено БЮТівця Сергія Осику.

Невже в БЮТ вже не дбають про свою репутацію? Невже втрата політичного іміджу та довіри виборців на багато років вперед (якщо не назавжди) – це ніщо в порівнянні з тими втратами, що може зазнати «сірий кардинал» Юлі Володимирівни у зв’язку з розслідуванням справи Гонгадзе? Я не розумію, куди дивляться рядові члени партії «Батьківщина»; інших партій, що входять до блоку? Невже вони не бачать, куди скочується їхня політична сила? А може вони, взагалі, не для того в Раді, щоб мати свою точку зору?

Судячи по тому завзяттю, з яким Юля Володимирівна намагається проштовхнути «Закон про імперативний мандат», ось як вона уявляє партійну систему виборів.

Є «вождь»! Це людина, яка стоїть першим номером у списку. Вона формує списки , вона збирає гроші за місця в прохідній частині, вирішує, як голосувати по тому чи іншому питанню. Вона звітує перед  спонсорами, та отримує від них гроші та вказівки. Зрозуміло ж, «вождь» має декількох наближених осіб, яким він (вона) може довірити керування фракцією за своєї відсутності.

Далі йдуть «кнопкодави». Це люди, які, судячи з їх назви, тиснуть на кнопки так, як їм сказали і не «вякають». «Кнопкодавами» можуть стати партійні функціонери, у підлабузництві яких, «вождь» переконався особисто. Зрозуміло ж, своїх підлабузників тулить до списку й найближче оточення «вождя», а ті своїх і так далі.

І на сам кінець – «безпартійні». З назви зрозуміло, що це люди, які жодного дня не були в партії, але яким дуже хочеться (або дуже потрібно) потрапити до Верховної Ради. Тому вони йдуть, напряму, до «вождя» й домовляються особисто з ним про включення до списку, кожен на своїх умовах.

У випадку з тим же Лозинським, можна собі уявити, що він обіцяв «зробити» для БЮТ результати по округу, та возити на полювання, до Голованівського лісу, високопосадовців і вирішувати там з ними «всі питання». Натомість, партійні боси БЮТ, віддали йому «на прокорм» цілий район Кіровоградської області, з правом вимагання грошей з родичів затриманих мисливців та заміни української символіки на радянську (доречі, ми так і недочекались офіційної заяви БЮТ з цього приводу), та пообіцяли, «у випадку чого», нагородити відзнакою «за затримання особливо небезпечного злочинця», ну і, мабуть, «збили» трошки, «якихось пару лімонів» , грошенят…

Питається, невже донецький митник, член партії «Батьківщина», якого незаконно звільнили з роботи за підтримку, в 2004 р., Віктора Ющенка (і якому юристи БЮТ, на відміну від Пукача,  не допомогли), менше заслуговує на місце в партійному списку ніж Лозінський? Але ж, до Верховної Ради потрапив саме Лозінський!!!

Ну а зібравшись всі разом, до купи, у фракції, депутати забезпечують політичне прикриття бізнесу, кожен — свого.

Так розуміє партійну систему Юля Володимирівна. Саме так розуміє її й Рінат Ахметов, коли пропонує, в обмін на гроші, поставити Раїсу Богатирьову першим номером у списку ще ненародженої партії  Арсєнія_тм. Так само розуміє її й Дмитро Фірташ, коли вимагає, знову ж таки, в обмін на гроші, половину місць для своїх «кнопкодавів» у списку, все того ж, Арсєнія_тм. Так розуміє її й головний «рыгионал», Віктор Януквич, коли обіцяє Василю Цушку, за «гарний» результат виборів по одеській області, місце в прохідній частині списку його партії. Так розуміють її й Сергій Тігіпко з Олександром Морозом, коли торгуються за місця у списку. Так розуміє її й Володимир Литвин, коли заводить до парламенту референтів від олігархічної групи Іванова–Хмельницького

Так само розуміють партійну систему виборів і «вожді»  НУНС, бо у них «аж кишить» цими «безпартійними». Тому не потрібно дивуватись через те, що це «політичне одоробло» скоріше мертве, ніж живе – бо ідеології там «кот наплакав»: з самого початку все було побудовано на грошах та особистих домовленностях. І яскравим прикладом цих домовленностей, на почесному другому місці у списку, є, один з найбільших прогульників Верховної Ради, наш старий друг – «безпартійний» Арсєній_тм. Судячи з усього, пункт про відвідування пленарних засідань, не було включено до угоди з ним – Арсєнія_тм брали для виконання дещо інших завдань.  Показово, що третім в списку НУНС йде інший кандидат в Президенти  — «безпартійний» Анатолій Гриценко.

Ще однією характерною рисою партійних списків, є широке представлення в них людей, які «тичасово не працюють». Одним з таких, «тимчасово не працюючих», наприклад, є Сергій Осика — як виявилось, насправді, висококласний юрист, який  захищає (заплутує слідство?) генерала Пукача (я так розумію, завдання робити це, він отримав, знову ж, особисто від Юлі Володимирівни). Отже, Сергій Осика, свого часу, свідомо, приховав від громадськості інформацію про свою професійну діяльність. Цілком логічним буде припущення, що всі ці «тимчасово не працюючі» зі списків, так само, свідомо, щось приховують про себе від виборців!

….

Після того, як ми встановили партійній системі «діагноз», треба потурбуватись про «ліки». Отже, потрібно

1. ВІДКРИТИ ПАРТІЙНІ КАСИ!

«Безпартійний» Арсєній_тм, наприклад, надрукував за «чорний нал» вже декілька мільйонів примірників своєї «циркової програмки», жоден з яких не має зворотньої інформації, а тепер вішає народу локшину про якусь нову індустріалізацію…

На законодавчому рівні потрібно закріпити норму про те, що інформація про стан партійного рахунку є відкритою і будь хто , в будь який момент, може його перевірити. Ще краще, коли  партії викладатимуть цю інформацію, на своїх офіційних сайтах.

Доречі, відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про політичні партії», політична партія зобов’язана щорічно опубліковувати в загальнодержавному засобі масової інформації фінансовий звіт про доходи і видатки, а також звіт про майно політичної партії. Хтось, колись бачив, в газеті, хоч один партійний звіт?

2. ВІДСТОРОНИТИ «ВОЖДІВ» ВІД ФОРМУВАННЯ ПАРТІЙНИХ СПИСКІВ!

Саме так! На законодавчому рівні закріпити норму про те, що партійні списки мають формуватись «з низу» і ніяк інакше.

3. ВІДКРИТИ СПИСКИ!

Залишити «вождю» і його найближчим лизунам першу п’ятірку! Всі інші місця мають посісти представники регіонів. Ні в якому разі неможна прописувати в законі систему потрапляння до списків, бо на прикладі закона про вибори депутатів, ми бачимо, що «вожді» пишуть закон під себе, а потім легко його обходять. На законодавчому рівні має бути закріплено норму про те, що партії, перед виборами, мають оголосити списки та оприлюднити систему, по якій кандидати потрапили до них. Тільки та партія, що запропонує ефективну і відкриту систему потрапляння кандидата до Верховної Ради та відкликання його звідти, має набирати найбільшу кількість голосів. Від партійних функціонерів вимагається тільки скласти справедливу систему, по якій всі регіони мають бути рівномірно представлені в Парламенті.

4. ЗАБОРОНИТИ БЕЗПАРТІЙНИХ В СПИСКАХ ПАРТІЙ!

Центральній виборчій комісії заборонити приймати списки партій в яких є безпартійні особи. В інформації про кожного кандидата має бути вказано, з якого року він перебуває в партії та його партійна кар’єра. Якщо кандидат «тимчаово не працює», потрібно вказувати його останнє місце роботи.

Після потрапляння до Верховної Ради, кожен депутат має надати про себе вичерпні відомості, що будуть розміщені на сайті центральної виборчої комісії: де працював, засновником яких фірм він є, акції яких підприємств він має і т.д. Якщо депутат вкаже неповні або неправдиві відомості, це потрібно розцінювати як привід для припинення депутатськіх повноважень цієї особи.

5. ЗМІНИТИ ПРОЦЕДУРУ ЗНЯТТЯ ДЕПУТАТСЬКОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ ТА ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ!

Юля Володимирівна приймала рішення, про включення Лозінського до списку, особисто! А відповідальність за дії свого «героя» розподілила рівномірно між 450 народними депутами. Юля Володимирівно, як на мене, це несправедливо!…

Отже, рішення про зняття депутатської недоторканості та припинення повноважень депутата, має приймати, і нести за нього відповідальність, саме фракція, а не весь склад Парламента! Так само, і зникнення «героїв», теж має бути на політичній совісті партії і вона має відповісти за це, на найближчих виборах!

6. ПЕРЕД КОЖНИМИ ВИБОРАМИ ПАРТІЯ МАЄ СКЛАДАТИ СВІЙ УРЯД!

Партії, перед кожними виборами, замість передвиборчих програм, мають запропонувати суспільству свій варіант уряду, з яким вони йдуть на вибори, і це теж має бути закріплено законодавчо. Експерти ж і суспільство, нехай порівнюють варіанти урядів від різних політичних партій і оберають «найкращій». Ось, наприклад, передвибоча програма БЮТ http://www.byut.com.ua/ua/aboutus/manifest.php

Особливо розчулюють, після справи Лозінського та педофільського скандалу, гасла:

«Ми позбудемося насилля влади над людиною», «Покарання стане адекватним мірі правопорушення», «Ми роз’єднаємо корупційне об’єднання влади та капіталу»

Тому, пропоную партіям залишити передвиборчі програми в штабних клозетах, для використання їх, штабістами, за прямим призначенням…

7. ВІДКРИТИ ФОРУМИ НА ОФІЦІЙНИХ САЙТАХ ПАРТІЙ!

Давайте порівняємо сайти трьох найбільших політичних сил, представлених в Верховній Раді.

ПР —                  http://www.partyofregions.org.ua/

БЮТ —               http://www.byut.com.ua/ua/

Наша Україна —  http://www.razom.org.ua/

Спільною рисою всіх цих сайтів є відсутність на них форумів. Як ми бачимо, щоденне відкрите спілкування з власним народом не входить до програми жодної з політичних партій.  В кращому випадку,  Вас згодні прийняти «особисто», так, щоб жодна інша душа не дізналась, про що Ви розмовляли з партією. «Вожді» вважають, що красивих гасел та яскравої картинки, за кілька сотень доларів, народу цілком вистачить…


Приблизно так, на думку автора, мала б виглядати партійна реформа. Дуже багато, насправді, в цій справі залежить від позапарламентських партій, що мають шанси потрапити до Верховної Ради. Жоден закон не забороняє відкривати списки та оприлюднювати систему потрапляння до них! Саме ці партії мають розпочати цей рух та йти на наступні парламентські вибори з гаслами очищення і впроваджувати в життя принципи задекларовані в цій статті!

А якщо нічого не зміниться і все залишиться так як є сьогодні? Ну що ж, тоді можна говорити про те, що українське суспільство не зробило жодних висновків з голованівської трагедії і Валерій Оліник був далеко не останньою жертвою «слуг народу» — смерть ні в чому невинної людини тоді, справді, була марною…

 

ЗИ  Після того, як країною шириться черговий — педофільский — скандал, фігурантами якого є, знову, члени БЮТ, стало ще більш очевидним, що партійна система України вимагає негайного реформування!

Тому всі, хто займає більш-менш активну громадянську позицію, може взяти участь в інтернет-акції «Запропонуй своїй партії реформу», це відбере у Вас 2-3 хвилини… http://konovchenko.blox.ua/2009/10/Internet-aktsiya-Zaproponuj-svoyij-partiyi-reformu.html

 


 

 


Відеоконференція адвоката згвалтованих дітей!!!

Відео прес-конференції «Нацональні особливості розслдування справ стосовно педофілів»



You-Tube



http://you-tube.com.ua/movie.html?rt_movie_id=2493430