Літвіни

Літвіни жіли з заходу од Бєлоруссії. Літва була в тих мійсцях, де тепер часть Вилєньскеї губернії, часть Гродненьскеї до рєкі Немна і вся Ковеньская губернія. Літвіни міли свою мову, свою поганьскую віру, своїх  князюв, которих звали кунігасамі. Тиї кунігаси вельмі рано почали пановати в Литві, як вельможниї неогранічьонниї пани; сами заслужониї Літвіни ждалі од їх ласкі; князі Літовськиї, коли хотіли, давали їм землю, а в послугу давали людей, коториї повінни були працьовати на своїх панув, обробляти їм землю.

 


Кордони  Літви на мапі Речі Посполитої, 18 ст.  (повна мапа  http://www.karty.by/wp-content/uploads/2011/05/1759_polska_litwa_Tobiasa-Lottera.jpg)

 

Тая панщина не була спершу тяжка надто. Простий народ літовській, хоць не був зовсім бідний, а все ж найбульш жів в густих лісах і пущах. Літвіни вирубали собі лісу, очищали мійсце і строїли там свої хати; в тих хатах було всьо літовське господарство.

Дивниї вельми були хати літовські: строїлися вони круглимі, піч стояла на самой серєдині, а навколо печі стояли лавкі; на тих лавках господині клали кухонне начіннє; господарі клалися зимою на тих лавках спати. В хаті на сажєнь, а часом і меньш, од стіни городили з жердок плот, меж тим плотом і стіною було мійсце для господарського добитку: сюди загоняли волув, корув, свиней, овечєк. І всьо гето жіло под однею стріхою з господарями.

 

Карта Речі Посполитою 1700 р. http://www.karty.by/wp-content/uploads/2011/02/KARTA_LITVY1.jpg


Літовськиї князі, чі кунігаси, зпочатку часто сварилися, вайовали оден з другім і вигоняли оден другого; з теї причіни вони не зачіпали своїх сусідув. Літовській народ жів собі в пущах, орав землю своїми сохами з дерєвляними сошніками, сіяв жіто і жів собі тихо; кто мів охвоту, ходів на польованнє в ліс на ружного звіря, ходив з піками чі з сокірамі. А коли Кийовскиї князі почали нападати на Літву, грабити єйо, брати з бідних Литовцюв податкі ликами, наветь і віниками, тогди князі Літовськиї і всі Літвіни стали боронитися, набравшіся одвагі, пошли і сами пустошіти сусідниї словяньскиї землі. Найгуршей  доставалось Білоруссам, бо тиї  найбліжей жіли коло Літви.

Літовськиї князі завойовали і забрали под себе білорусськії міста: Миньск, Туров, Вовковиск, Берєсть, Витебськ і Полоцьк, до самого Смоленьска і Пськова. В тиї часи Літовське паньство стало вельми муцьнеє, а Літвіни вельми зробилися страшними для своїх сусідів. Паньство Літовське було вельми обшірне, бо з теї пори вся Білая Русь подпала  под власть Літовського князя. Все ж, як давній, так і под властью гетого князя од нашіх прадідув- Білоруссов Літвіни переймовали і звичаї і самую мову.

Под панованнєм Літовськіх князюв Літвіни жіли з Білоруссамі в велікій згоді. Давній Білорусськиї князі набирали Літвінув до свого вуйска і разом з їми ходили войовати з Кийовскіми князями; а посля так само Літовськиї князі цілоє своє вуйско міли з Білоруссов. З часом Літвіни, коториї жіли найбліжей коло Білоруссії, зовсім стратили свою мову і почали говоріти по-білорусському.


Балтські мови станом на 16 ст. та кордони Літви


Разом зо звичаями і мовою от Словян-Білоруссов почала переходити до Літви і віра Православная. Священнікі православниї пріїзжали з давних часув до Літви і щіро працьовали, коб научіти Літвінув Святой віри, і то певно, же тую приймовало мнуго  Літвінув і панув Літовськіх. Да все ж  сами князі Літовськії з давних часув женилися з православнимі княжнамі русськімі, приймали сами Православную віру і не міли ниякой потрєби перешкожати вірі Православнуй, коб вона бульш і бульш вкорєнялась в їх паньстві.

 

ГОЛОС — український інформаційний сайт про Берестейщину, її культуру, мову, історію, заходи і забави місцевих українців з Берестя, Берези, Кам’янця, Кобриня, Пинська, Малорити, Дорогичиня, Янова і інших місцевостей.

http://holos.at.ua/load/26_anonim_kto_buli_nashi_najdavnijshi_didi/4-1-0-53

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*