Під листом стоїть підпис — керівник Департаменту комунікацій Центрального апарату Партії регіонів Олена Бондаренко.
У додатку до листа іде інструкція, яку інформацію повинні зібрати обласні осередки Партії регіонів.
Зокрема, вони мають повідомити до Києва не лише загальну інформацію про місцеві медіа — тираж видання або рейтинг місцевого телеканалу, його адресу або контакті телефони. Обласне начальство Партії регіонів має з’ясувати… партійність власника, керівника і головного редактора.
Також в анкеті, яку мають скласти для Бондаренко осередки Партії регіонів про кожну редакцію, містяться запитання:
«Есть ли лояльные к нашей идеологии журналисты?»
«Идеологическая направленность журналистского коллектива?»
«Были ли у издания/телерадиокомпании конфликты с нашей региональной партийной организацией?» Перше, що впадає в око — це масштаб підготовки Партії регіонів до виборів та їхні серйозні наміри діяти за допомогою мас-медіа.
Але навіщо регіоналам збирати інформацію, наприклад, хто в редакції певного видання є їхнім прихильником? Невже з метою налагодження контактів саме з цією людиною та подальшого використання для просування партійних інтересів? Але тоді про яку незалежну журналістику може іти мова?
Також дивно виглядає бажання партії провести селекцію мас-медіа на прихильних та ворожих. Адже воно може означати, що до різних журналістів будуть застосовуватися різні підходи.
Але найбільше здивування викликає вимога зібрати інформацію про партійність власників та редакторів мас-медіа.
Проблема в тому, що це — пряме порушення статті 7 закону «Про захист персональних даних».
«Забороняється обробка персональних даних про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, а також даних, що стосуються здоров’я чи статевого життя», — ідеться в законі.
До речі, за схвалення цього закону персонально голосувала і сама Олена Бондаренко.
Українська правда звернулася по коментар до пані Бондаренко в зв’язку зі цим листом, спрямованим нею до обласних організацій партії. Ось відповідь депутата, яку ми наводимо без купюр:
«Один документ — це лист на бланку — дійсно наш. Хоча дивує те, що на ньому відсутній мій підпис. Усі документи я підписую власноруч. Щодо списку даних по ЗМІ — талановитий, технологічний фейк, тобто фальшивка. Впізнаю руку майстра-дописувача. Майже бездоганно. Окрім однієї деталі, але про неї не скажу, щоб не надавати на майбутнє автору фейка «дороговказ». З точки зору медійного технологу список більш ніж повний та необхідний. Дещо із цього псевдосписку ми обов’язково заберемо для поповнення своєї медіа-карти«, — сказала Бондаренко.
Водночас автор цих рядків перевірив версію депутата. Ми спробували з’ясувати, чи отримували осередки Партії регіонів листа Бондаренко з вимогою зібрати інформацію про партійну приналежність власників мас-медіа та їхніх редакторів.
Кореспондент Української правди навмання зателефонував до чотирьох обласних організацій Партії регіонів. Усі розмови починалися зі слів: «Здравствуйте, я из Киева, хочу узнать, готова ли медиа-карта?».
Слова «я из Киева» гіпнотично діяли на людей. Ніхто з них не перепитав, звідки саме їм дзвонять, зате всі з великим завзяттям доповіли, що медіа-карти ось-ось будуть готові — і членство редакторів та власників ЗМІ в партіях вони також зазначають.
«Партійність по можливості ми вказуємо, — зізналася співробітниця організації Партії регіонів в одній зі східних областей. — Де ми знаємо партійність — ми вказуємо».
«Графу «Ідеологічне спрямування журналістського колективу» заповнювали?» — перепитав автор цих рядків.
«Так, писали. Буде лише декілька прізвищ, лояльних до Партії регіонів. Хто з місцевих організацій знав — тих вказали», — відповіла жінка.
Аналогічну інформацію підтвердили в організації Партії регіонів на західній Україні.
«Партійність заповнюєте?» — запитав автор.
«Партійність по можливості заповнюємо. Не всі заповнюють. Я вже запарився всім дзвонити», — зізнався співробітник Партії регіонів.
Тобто у місцевих організаціях Партії регіонів підтвердили не лише факт отримання цього листа від Бондаренко, але і вимогу зібрати інформацію про партійну приналежність місцевих журналістів і медіа-власників.
Також викликає здивування статус підписанта цього листа — Олени Бондаренко. Вона, як з’ясувалося, суміщає роботу першим заступником комітету Верховної Ради з питань свободи слова з повноваженнями керівника Департаменту комунікацій Партії регіонів.
Як можна одночасно перебувати в цих двох реальностях — велика загадка, оскільки вони перебувають у конфлікті між собою.
З одного боку, Бондаренко як друга особа в комітеті Верховної Ради з питань свободи слова повинна захищати журналістів — у тому числі від партійної цензури.
З іншого — як партійний функціонер вона має забезпечувати ефективну пропаганду своєї політичної сили. Руками тих же журналістів. |