А як бути з виборцем?..

«Лавринович: На выборах-2012 ни один голос избирателя не будет утерян» Заголовок до інтерв’ю міністра юстиції газеті «Дело»

То що з виборцем?

Усі очікувані й прогнозовані прикрощі та негаразди від проекту нового закону про вибори, винесеного Мін’юстом на обговорення, зводяться виключно до невигоди та втрат, які від того матимуть політичні партії.

Напевно, їх, аж 189 партій, рясно натворених в Україні, таки добре прищемить. Бо залишиться їх при владі від сили три-п’ять. А решта під дві сотні – що?..

Кричатимуть, як ведеться, на всіх кутах про фальсифікації й розважатимуть телеглядачів на видовиськах зі спритними заморськими фахівцями слова.

Тим часом уже давно перестали займати головного учасника виборів – самого виборця. Ніби його нема. Не до нього. Бо страждають, бачте, партії, яким доручено «сприяти формуванню й вираженню політичної волі громадян», а їм у цій конституційній справі перешкоджають ті, хто оце складає новий закон про вибори.

І ніхто вже давно не питає, на якій підставі саме парламентом визначається спосіб, за яким його ж і обирають, та чому саме так діляться депутатські мандати? Чому народ сам не встановлює правила, за якими формуватиметься його – народу – гілка влади?

За благеньким фасадом нашої демократії ми маємо зухвале порушення права громадян на прямий вибір та на пряме висування кандидатів у депутати. Про це вже й не згадують. Так увібралася в наші голови ця неправда, що по-іншому вже й не думається.

І це ще з виборів 1998 року, коли вперше провели їх за змішаною системою. Тоді, як і далі на виборах 2002 року, ніхто особливо й не журився, що виборчі списки були закритими, бо своє право прямого вибору громадяни ніби мали, голосуючи бюлетенем по одномандатному округу.

Таке, кажуть, дозволено Європою. Он і німці саме так проводять вибори свого парламенту. Половину в мажоритарний спосіб, а половину – за списками. І в них ці списки закриті. Але…

Вільна воля таємного голосування

Німці голосують першим голосом за конкретного кандидата від виборців або від партії, а другим голосом – за земельні списки, що формуються партійними організаціями шляхом таємного голосування. І, що особливо, таємним голосуванням визначається порядок кандидатів у самому спискові.

Наші ж партійні лідери, як чорт ладану, бояться таємної волі своїх однопартійців, оскільки то вже буде не їх особиста воля. Списки стануть некерованими.Втрачається комерційна складова участі партії у виборах.

У такому спискові місцями не поторгуєш…

Чому таємне голосування застосовується в нас лише в день голосування, і не має відношення до виборчого процесу, який починається першим його етапом –висуванням та реєстрацією кандидатів у депутати?

Чому Європа, уже й Росія, вважають, що висування кандидатів у депутатияк етап виборів має відбуватися шляхом таємного голосування, а ми собі думаємо, що ця загальновизнана демократична норма відноситься лише до голосування в день виборів? Хіба член партії не є виборцем на з’їзді, що висуває кандидатів?

Може, тому що жодна з 189-ти партій в Україні не має такої демократії в себе?

Отак примітивне розуміння однієї з основних демократичних ознак вільного волевиявлення – таємне голосування – куценько трактується нашими законодавцями через недосконалість, закладену в законі про політичні партії, а далі й у їх статутах. Де насправді немає місця вільному волевиявленню членів партії.

Пошукайте в статутах партій норму щодо обрання керівних органів таємним голосуванням…

Своя партія – свій бізнес

Ідею, яка не полишала голови бувалих партійців та комсомольців про те, що партія – передовий загін суспільства, і лише вона спроможна формувати владу, доповнила ще одна, осучаснена: своя партія – свої в ній порядки – свої виборчі списки – своя влада – свій, нарешті,бізнес.

На тому вирішальному для пропорційної системи виборів засіданні вони урочисто заявлять: «Сьогодні Верховна Рада прийняла закон, за який ми боролися вісім років!» – із заключного слова Олександра Мороза при прийнятті закону про вибори 25 березня 2004 року.

Це тільки тепер, оглядаючись та виправдовуючись по всіх ЗМІ, вони все тими ж устами пояснюють: ми ж хотіли, як краще. Навіть хотіли списки відкрити – ще в 2001 році. То чому ж не відкрили?

Бо так, дивіться, і в людей. І Єврокомісія нас не сварила за це. І КС ще в лютому 1998 року, перед першими виборами за змішаною системою, саме згідно з Конституцією це й дозволив. Ми ж гадали, що матимемо серйозні партії. А їх он скільки розвелося – до наступної осені, під участь у виборах, набереться дві сотні

Кривенька прямота виборчого права

Нарешті народ має вимріяну борцями пору, коли кожному дано право висувати кандидата. Але… через політичні партії.

Цікава й дивна логіка.

Вдумайтесьв зміст словосполучення: «кожний може, але – не сам«.

Кожного самостійно поведуть за руку.

Хочеш висувати сам – сам і висувайся!

Вибори прямі – але за список і через когось.

І така логіка попри звичайний за сприйняттям глузд слова «прямий» заради владних примх невеличкої групи політиків ось уже майже два десятки років гніздиться в їх головах і штампує «для народу» вигідні їм виборчі закони непрямого виборчого права громадян до кожних виборів.

Поріг до владного пирога

А тим часом:

Жодної підстави для використання будь-якого порогу допуску політичних партій до розподілу мандатів – хоч 1%, а хоч і 20% – не існує.

Крім однієї: виборчий список партії, що претендує на місце в парламенті, має бути підтриманим кількістю виборців, яка дає право принаймі на одиндепутатський мандат. І число це – 1/450, тобто 0,23% від кількості дійсних бюлетенів. Такий «природний поріг» буде ще більш вагомим, якщо виходити із загальної кількості виборців, внесених до виборчих списків.

Тобто кожна партія, яка отримала 0,23% кількості голосів виборців, внесених до списків для голосування, має безперечне право на свого представника у вищому законодавчому органі.

І все.

Решта – від лукавого, цебто – за політичною доцільністю.

Примушена вільність

Підставою для допуску до розподілу депутатських мандатів могла б бути кількість виборців, які не підтримали жоден із виборчих списків.

Справді, політична сила для свого представництва в парламенті має отримати більшу кількість голосів, ніж їх число «проти всіх«. Зміст таємного голосування якраз і полягає в тому, що засада «не підтримую жодного списку» означає, що така воля виборця стосується кожної політичної сили, що бере участь у виборах.

Але – творці нового закону про вибори «зняли макітру з його голови й стрижуть під Європу» – мовляв, там немає «проти всіх».

Але, шановні фахівці політичної перуки, там є «кого я висуваю сам» – не через когось! –за того обов’язково піду голосувати. Тоді, може й справді, «проти всіх» буде зайвим.

А допоки мене змушено тягнуть за руку голосувати за когось через висунутого кимось, а я свого висуванця в бюлетені не бачу, моє право прямої участі у виборах реалізовується виключно графою «проти всіх».

Або залишається «вільний» вибір: вимушено не йти на вибори, або ж іти й вимушенонівечити бюлетень для визнання його недійсним.

Спотворена воля народу

За чинним та тим, що готується, виборчим законом, для підрахунку та розподілу депутатських мандатів використовуються лише голоси виборців, віддані виборчим спискам партій, які «подолали поріг» допуску до такого розподілу.

А куди діваються невраховані голоси? – Нікуди.

Вони ніде не враховуються. Навіть у підсумковому протоколі про них не згадується. Ними нехтується.

Уявіть собі: мільйони голосів виборців – чималої частини народу – за результатами виборів залишаються поза волевиявленням. На виборах парламенту 5-го скликання таких неврахованих голосів виборців набралося 22,27%, 6-го скликання – 11,42%.

А скільки ж їх буде при 5-відсотковому «порозі»?

За підсумками всіх минулих виборів щоразу дві-три парламентські політичні сили за своїм довір’ям поступалися кількості виборців, чиї голоси були не враховані при роздачі мандатів.

Отже, щоразу воля всього народу спотворювалася, чи, точніше, плюндрувалася.

І який буде виборчий бюлетень?

З-поміж очікуваних прикрих новацій виборчого закону чомусь ніхто не звертає увагу на те, як буде сприйматися виборцем бюлетень.

Навіть якщо половина із зареєстрованих за рік до виборів партій візьме участь у виборах, то яким за розмірами буде виборчий бюлетень? Якщо передбачена законом назва та перша п’ятірка її кандидатів навіть дрібненьким шрифтом займатиме по довжині аркуша близько 3 сантиметри, то бюлетень із сотнею партій протягнеться на 3 метри.

І як це виглядатиме на практиці?

А скільки стін на дільниці потрібно буде, щоб розмістити плакати з виборчими списками всіх партій разом з інформацією про кандидатів-мажоритарників в окрузі?

І як це виборцеві осягнути та сприйняти?

Чи не пора вносити поправки до закону про інформацію щодо введення норми обсягу її свідомого сприйняття у виборчому бюлетені?

То як же ж бути з виборцем?

1. Ввести пряме висування виборцем кандидатів у депутати в будь-який спосіб: на зборах за місцем проживання, на роботі тощо – як це робиться у всіх країнах ЄС.

І тоді голосування «проти всіх» справді буде зайвим.

2. Виборчі списки партій формувати шляхом таємного голосування – і за кожного кандидата, і за його порядкове місце в спискові.

І тоді вибори дійсно почнуться з першого їх етапу – висування кандидатів у депутати на партійних зборах чи з’їзді партії, де члени партії є виборцями.

3. Щодо хоча би формального зарахування всіх голосів виборців при розподілі мандатів використати один зі шляхів:

А) партія, яка через 5%-ве обмеження не допущена до розподілу мандатів, нехай сама вирішує, якій із допущених до розподілу партій віддати, або не віддати жодній свої голоси для отримання додаткових мандатів;

Б) ввести представницький депутатський мандат для кожної партії, не допущеної до розподілу мандатів, але яка отримала 0,23% кількості голосів виборців, внесених у виборчі списки – таких партій набереться не більше десятка, погоди в парламенті вони не робитимуть, натомість матимуть справедливеправо законодавчої ініціативи.

І тоді такі оптимістичні слова міністра юстиції – «жодного голосу виборця на виборах 2012 року не буде загублено» – стануть ближчими до правди.

А як із рулоном-бюлетенем?

Тут ситуація складна.

Потрібна реформа політичної системи – новий закон про політичні партії, новий порядок їх заснування і реєстрації, вимоги до чисельності, її розгалуженості та участі у виборах у всіх регіонах.

За таких умов Україна матиме два-три десятки справжніх політичних партій.

А бюлетень займе щонайбільше дві сторінкизвичайного формату.

І вдячний виборець у їхньому змісті розбереться, і проголосує свідомо.

Для виборця головне: було б за кого…

Сергій Каденюк, спеціально для УП http://www.pravda.com.ua/articles/2011/05/20/6218833/

Русскій языкъ зразка XVII століття

Ось дуже цікаве місце з Київського літопису,  «Року 1620, приЂхалъ зъ Москвы изъ самои столицы святЂйший патріархъ Іерусалимский, именемъ Феофанъ, до Кіева«, яке прекрасно демонструє що в Руси, на початку 17 століття, Москвою називали не тільки саме місто Москву, а й країну — Московію.  Автор пише  «зъ Москвы«, а потім додадково роз`яснює «изъ самои столицы», щоб читачи ясно зрозуміли з якого міста в Москві приїхав патриарх.

Въ року 1620, мая 13 дня, светейший патриархъ Ерусалимский, киръ Феофанъ, черезъ землю Московскую до Киева прибылъ. Для певное ведомости и копито зъ листу, отъ короля его милости до превелебного отца патриархи Ерусалимского писаного, который на езыкъ руский переложеный такъ се въ себе маетъ:

„Жикгимонтъ третій, Божию милостию кроль Полскій, великій князь Литовский, Руский, Пруский, Мазовецкій и далей. Велебный, побожне намъ милый! Предъ килка месецей далисмы листъ нашъ до велебности вашои, презъ который охотне жаданю велебности вашои зложилисми и для тое самое причины коморника нашого, абы велебность ваша тымъ безпечней презъ кролевства нашого панства пожаданый преездъ одержалъ; а мы напротивъ посполитого однакъ того всего хрестиянства неприятеля, жебы се зъ звитезства не надымалъ, такое войско збираемъ, которымъ бы за помочю Божю наездомъ его отпоръ учинити се могъ; якожъ и теперъ заразъ войску нашому Запорозскому напротивъ посполитого того неприятеля, яко наскорей, выходить и у вочи ему стануть роскажемы;

злетили мы тежъ послови нашому, абы велможность вашу наведилъ и то именемъ нашимъ преложилъ, абы велможность ваша, ведаючи, же не толко о наше кролевство, ала о все хрестиянство иде, войску запорозскому до того причиною былъ, абы воли нашои поволнымъ и послушнымъ ставилосе; въ которои справе ширей зъ велебностю вашею послови нашому, урожоному Бартломею Обалковскому, мовити злетилисмы; которому велебность ваша веру зуполную даси и въ томъ во всемъ до воли нашей, яко назычливей, склонишъ; притомъ велебности вашей здоровъя и всякое помыслъности зычимо. Данъ зъ Варшавы, дня 10 месеца листопада, року 1620, панованя нашого полского 23, шведского 26 року. Sigismundus rex.


Кгды вже съ Киева тотъ же Феофанъ, патриархъ Ерусалимскій, рушилъ, уже праве подъ самый часъ съ панства короля его милости выезду своего, презъ тогожъ его милости пана Обалковского листъ свой до войска Запорозского, водлугъ воли и листу его кролевское милости, греческимъ языкомъ натерминованый, а на русскій языкъ преложоный и посланный, написалъ такий:

„Феофанъ, зъ милосердя Божого патриарха Иерусалимскій, Божего мЂста Сиону, Сириеи, Аравиеи, Кана Галилеи, зъ оное стороны Иордана и всее Палестины. Гетманови, полковникомъ, сотникомъ, асавуломъ, атаманомъ и всему зацному и презнаменитому войску Запорозскому ласка отъ Бога вседержителя и отъ Господа нашого Исуса Христа и благословение живота дающого гроба Божия и светого Иякова апостола, брата по плоти Господня, хрестиянского першого архиерея, и нашего смирения нехай будетъ на веки аминь

Презацный и преславный пане гетмане и преложоные войсковые все прехраброе рыцерство, сынове въ духу покорностп нашей умилованые! (неразобрано одно слово) добре и росказане пренаяснейшого короля, пана вашого, до насъ не доходило, теды вы сами, поглодаючи частю на повинность вашу рыцерскую; частю на кгвалтовную потребность отчизны вашое, то штобы зъ васъ ремесло ваше рицерское, которымсе однымъ зъ давнихъ вековъ вы и продкове ваши бавилисте, вытегало, теды подъ неприятеля Божого и хрестиянского, на панства пренаяснейшого короля, пана вашого, кривавый наступъ чинилибысте охотне, пренаяснейший кроль, панъ вашъ розсказуе вамъ, яко завжди вернымъ и послушнымъ подданнымъ своимъ, бо кгвалтъ отчизне вашей отъ головного хрестиянского неприятеля, которого ярма неволи турецкое есть великое; теды король его милость по васъ того потребуе, абы се готовими зо всею охотою и зо всею силою вашою на тую послугу, на которую васъ презъ посла своего, его милость пана Бартломея Обалковского , который и намъ отъ пренаяснЂйшого короля листъ отдалъ, затегаетъ, росказуетъ ставили, презъ што у пренаяснейшого короля, пана вашого, на ласку ку собе панскую значне заделаете, и мне за васъ и за все войско ваше богомолцу уставичного знать будете, и отчизне въ часъ потребы на помочи станете, и славу войска вашого значну отнесете и за тую, поднесеную презъ насъ у светои церкви вашои рускои, херархие, митрополита знову и епископовъ, на местце отъ светое апостолское Костентинопольское, албо Цари-городское столицы отпалыхъ, на тое местце благочестивыхъ и отъ насъ посвещеныхъ консенсемъ своимъ королевскимъ и привилями змоцнитъ и обваруетъ; о што пилно а пилно наяснейшого короля, пана вашого, пилными прозбами вашими старатсе маете.

А мы, якъ за тое презацное кролевство, такъ за наяснейшого короля Полского и за все кролевство его, сенатъ и за васъ, славное войско Запорозское, Господа Бога тутъ и на всякомъ местцу владычества его и у гробу Божого, если насъ до столицы нашей Господь Богъ здорового донесетъ, просить не перестанемы. За тымъ и повторе ласка и покой Божий и благословенство смиренія нашого нехай зостане зъ милостію вашею — Аминь.

Данъ зъ монастыра Терехтимирова. року отъ сотворения света 7129, а отъ воплощения Сына Божия 1621, месеца стычня 7 дня, индикта .4“.

Кровь, пролитая 9-го мая, лежит лично на Януковиче


Более того, провластная партия иже с большинством тушек (коммунистами и литвиновцами) приняла провокационный законопроект о красном флаге, раскритикованный юристами различных политических лагерей.

В канун Дня Победы не слышно было истерик, подобных тем, которые Украина наблюдала в преддверии Дня Соборности. Тогда, в январе, перед празднованием объединяющего страну Дня, министр МВД Могилев пугал украинское общество кровью с парламентской трибуны. Что же помешало главному милиционеру страны предотвратить настоящую, а не показушную реальную угрозу жизни и спокойствию граждан на День Победы?

Ведь могла же власть препятствовать въезду автобусов со спокойными митингующими в столицу. Во Львов же, напротив, прибывали визитеры отнюдь не с миролюбивыми целями. Складывается впечатление, что правящий режим был заинтересован в кровопролитии. Во всяком случае, об этом говорят факты.

Наконец показало свое лицо убожество под брендом «русский мир». «Пророссияне» крымского «Росединства» и партии Родина анонсировали, что на вылазку в другой регион женщин и детей они брать не будут. Как оказалось, воинствующие отморозки детей с собой таки привезли!!!

Русские провокаторы знали заранее куда едут. Эти «старики», как их называют пророссийские СМИ, приехали во Львов, чтобы помахать советскими знаменами, которые у народа ассоциируются с геноцидом и советской оккупацией. Выходит, марковцы прикрывались детьми в худших традициях Хамаса!

Кроме того, на видео заснят эпизод со снайпером визитеров в темных очках, прицельно стрелявший по местному населению. Теперь провластные СМИ пытаются убедить общественность, что в беспорядках виновны «бесчинствующие бандеровцы». Хотя даже простому участковому инспектору понятно, что при желании жителей Западной Украины все крушить и громить, это бы им удалось.

Львовяне всего-навсего срывали оккупационную атрибутику, чуждую их совести, после чего началась прицельная стрельба, но а дальше все пошло по сценарию неконтролируемой толпы.

Зачем крымские и одесские провокаторы поехали на Западную Украину? Почему им не сиделось в родных стенах? Не лучше бы было провести чествование оставшихся в живых ветеранов в своем регионе, сходить на кладбища и поставить свечки в храмах?

Вполне возможно, логическая цепочка «закон о красном флаге – угрозы — провокации — массовый наплыв визитеров — бездействие властей» грубо режиссировалась даже не на Печерских холмах, а в коридорах Лубянки. Ведь не секрет, что многие пророссийские организации в Украине имеют плохо скрываемое финансирование Москвы.

Почему так называемый гарант Основного закона В. Янукович не упредил беспорядки на 9-е мая? Ведь в руках лидера Партии регионов сегодня сосредоточена вся полнота власти в стране: законодательная, судебная , правоохранительная и др. 1-miting.jpg

Что это? Очередная проба властей на крепость народные массы? Или попытка очернить проукраинские силы дешевой провокацией? Некоторые подозревают власть в технологии аннулирования права Львова принимать Евро-2012 и перераспределения матчей мундиаля в более лояльный город правящему режиму.

Кстати, сегодня судят активистов налогового Майдана за надуманное дело «о плитке». Представьте, какой могла оказаться реакция режима, если б предприниматели принесли на митинг пистолеты?

Вот такие «стабильность» и «порядок» пришли в Украину с президентством Януковича. Теракты, массовые волнения, провокации – это лишь малая часть атрибутов власти регионалов. Спрашивается, зачем Украине такой «гарант», который способствует попранию Конституции страны, правовому нигилизму и трактовке законов так, как того пожелает правящая хунта? Двуличная политика четвертого президента не объединяет страну, а вносит раздор в народные массы. Такой режим обречен на провал.

 

Олег Леусенко

Закон «Про доступ до публічної інформації»: 10 речей, корисних для кожного

 

  1. Ви маєте право запросити в органу влади будь-яку інформацію, якою він володіє.

Генеральний план розвитку Вашого міста, формула Ваших комунальних тарифів, умови тендерів на харчування Ваших дітей у садочку – Ви маєте право це знати. Незалежно від того, стосується Вас ця інформація чи ні, і навіть чи живете Ви в цьому місті. Ви взагалі не повинні пояснювати, навіщо вона Вам.

  1. У чиновника є лише 3 вийнятки, які дозволяють не дати Вам інформацію: таємниця (наприклад, державна або банківська), конфіденційна інформація (наприклад, Ваші персональні дані, якими володіє податкова) або службова інформація (внутрішнє листування або чорновики рішень).

На практиці це означає, що Ви вправі вимагати чіткого посилання на закон, якщо якусь інформацію від Вас закриватимуть.

  1. Навіть якщо в документі, яким Ви цікавитеся, є засекречена інформація, Вам зобов’язані його надати, заретушувавши секретні дані.

Ця позиція особливо важлива при спілкуванні з військовими або правоохоронцями: вони не зобов’язані розкривати, скільки у нас винищувачів або як звати оперативника, інтегрованого в наркомережу. Але ці вийнятки не можна використати, щоб закрити іншу – несекретну – інформацію.

  1. Вам повинні дати інформацію, яку Ви просите, за 5 робочих днів. Якщо ж ця інформація стосується життя або здоров’я, її мають надати за 48 годин.

Відповідь можуть затримати до 20 робочих днів, якщо потрібно зібрати великий обсяг інформації. Але про це Вам мають сказати впродовж перших 5 днів і аргументувати причину затримки.

  1. Ви маєте право отримати будь-яку інформацію про бюджетні кошти. Це стосується не лише органів влади, а й державних підприємств або приватних компаній, які отримують гроші платників податків. Вийнятки стосуються лише витрат, пов’язаних з армією, а також з оперативною роботою СБУ, міліції та прокуратури.

Це означає, що відтепер кожен має право знати подробиці тендерів на будівництво доріг або умови, на яких «Київенерго» гріє киянам воду і продає електроенергію.

  1. Ви маєте право ознайомитися з декларацією доходів будь-кого, хто займає виборну посаду (від президента до сільського голови) або працює на високій посаді у держслужбі (1-2 ранг).

Якби цей закон діяв раніше, «Українській правді» не довелося би вигризати декларацію доходів президента Януковича – її міг би отримати в Центрвиборчкомі кожен.

  1. Всі органи влади зобов’язані оприлюднювати свої рішення впродовж 5 днів. Причому якщо в органу влади є веб-сайт, це рішення обов’язково має там з’явитися.

Це означає, наприклад, що міська рада впродовж 5 днів після сесії, на якій продали землю чи будинок, повинна повідомити про це своїм виборцям.

  1. У приміщенні органу влади Вам зобов’язані надати місце для ознайомлення з документами.

Закон дозволяє Вам прийти в офіційне приміщення зі своїм фотоапаратом, сканером чи блокнотом, щоб скопіювати документ.

  1. До 10 сторінок документів Вам мають скопіювати безкоштовно.

Якщо ж обсяг більший, розцінки за копіювання мають бути зафіксовані офіційним документом і не повинні бути вищими за граничну суму, яку затверджує уряд.

10. Якщо Вам не дали інформацію, яка Вам потрібна, то у Вас є два шляхи добитися справедливості – поскаржитися керівникові органу влади або звернутися до суду.

Згідно зі змінами до Кодексу про адмінпорушення, чиновник, який запізнився з відповіддю або полінувався відповісти якісно, може бути оштрафований на 425-850 гривень.

Докладніше – в повному тексті закону, який можна знайти тут

Андрій Шевченко, народний депутат України


http://www.pravda.com.ua/columns/2011/05/10/6179197/

Мнение россиян о некрофилии «Победа»

Заранее прошу прощение за использование лексики русского языка, но из песни слов не выкинешь. Ставлю без купюр, чтоб можно было лучше прочувствовать МНЕНИЕ отличное от агонизирующего Кремля и их прихвостней януковичей:

Originally posted by userinfo.gif?v=3n_v_zp at Мнение из России


«Все, бля. За-е-ба-ли. Дичайше заебали своими терками про:

Победу, ленточки, Сталина, Гитлера, немцев, садистов, героев, ветеранов, геноцид, жертвы, фронт, тыл, песни, пляски, парад победы, военную технику, пенсии, ебучий сталинобус, 9 мая, ограничение движения в центре столицы, дед воевал, крови нахлебались, роа, красную армию, гражданскую войну, империализм, коммунизм, нацизм, тот -изм, этот -изм…..

ХВАТИТ.

65 лет. Одно и то же. Каждый год. И чем дальше, тем ебанутее и абсурднее.

Вы заебали дрочить на победу.

Война окончена. No more brothers war. Все, бля.

Живите сейчас, живите хотя бы вчера, хоть 10 лет назад, но не 65! Сколько можно?!!

Вам нечем больше гордиться? Нечем заняться? Очень хочется коллективно бряцать ЧУЖИМИ медалями?

Вы ни хуя никакого отношения ко всему этому не имеете. Куда вы все лезете? Займитесь блять делом! Молча! И каждый день. Заботьтесь, уважайте, помните, гордитесь блять.

Каждый день. Без всего, с голыми руками. Слабо? или хочется всем лишь показать какие вы молодцы?

Займитесь уже настоящим, займитесь будущим, но не прошлым! Прошлому — покой. Не забвение, но покой.

Александр Познанин


http://politiko.ua/blogpost60449

Доцарювався: Януковича оголосили «ворогом преси №1»

Президент Віктор Янукович очолив антирейтинг «Вороги преси-2010».

Як повідомляє Інтерфакс-Україна, даний рейтинг склали ГО «Інститут масової інформації» та Київська незалежна медіа-профспілка.

«Віктор Янукович став «ворогом преси №1 у 2010 році «, — заявив глава комітету Київської незалежної медіа-профспілки Юрій Луканов на прес-конференції в Києві у вівторок.

Він пояснив, що протягом 2010 року президентська охорона неодноразово перешкоджала журналістам виконувати їхні професійні обов’язки, з ефірів знімалися сюжети з критикою глави держави.

Загалом в антирейтингу зафіксовано 12 випадків порушення прав журналістів з боку адміністрації президента, наголосив Луканов.

За його словами, 2 місце в списку «ворогів преси» посів прем’єр-міністр Микола Азаров, завдяки своїй охороні, яка застосовувала силу проти журналістів, а також завдяки своїй прес-службі, яка вимагала від видань повного узгодження журналістського матеріалу з прес-секретарем глави уряду.

На третій позиції антирейтингу — чиновник Київської міської держадміністрації Володимир Стороженко, який у квітні 2010 року, як заявив Луканов, нахамив тележурналісту і викинув мікрофон в урну.

Список «ворогів преси» був складений на основі моніторингу порушень прав журналістів та висновків експертів-журналістів з державних і комерційних медіа.

У 2009 році перші три місця в аналогічному антирейтингу посіли генпрокурор Олександр Медведько, народний депутат Олександр Ткаченко і прем’єр Юлія Тимошенко.


http://www.pravda.com.ua/news/2011/05/3/6159030/

Морда сучасної влади

Представник державної служби охорони на перетині вулиць Шовковичної і Лютеранської у Києві перешкоджав журналістам знімати проїзд кортежу, який виїжджав з подвір’я адміністрації президента.

Інцидент стався близько 18:30, повідомляє кореспондент «Української правди».

Чоловік категорично відмовлявся представитися та показати своє посвідчення.

«Я не буду тобі представлятися. Ви не будете тут знімати. Я зараз розіб’ю тобі об’єктив», — сказав він.

Коли журналіст намагався зняти обличчя чоловіка, він почав виривати камеру.

У момент проїзду кортежу охоронець також закрив об’єктив рукою та не дав можливості зафіксувати проїзд кортежу.

 





Плівки майора Коровіцина :)

Сенсаційні розшифровки записів нового «тейпгейту» (обережно, нецензурна лексика).


ЕПІЗОД 1

Голос, схожий на голос Президента Віктора ЯНУКОВИЧА (далі – ЯНУКОВИЧ): Здоров, кум!

Голос, схожий на голос Генерального прокурора Віктора ПШОНКИ: Здоров, давно не бачились.

ЯНУКОВИЧ: Ага, ти ж заходив ще аж як Онопенка, як то кажуть, (нерозбірливо)

ПШОНКА: Да, здоровий бичара.

ЯНУКОВИЧ: Качок, мать його. Як сім’я, як син?

ПШОНКА: Та там же, де і твій! (обидва регочуть)

ЯНУКОВИЧ: Слухай, тут таке діло є. Ти Піню знаєш? Єсть тут один такий, меценат, блядь. Представляєш, бере бичачу голову, таку вже (нерозбірливо), щоб засмерділася, і під скло її шурує. І показує всім: глядіть, тіпа, яка я утончьонна натура!

ПШОНКА: Ізвращенєц.

ЯНУКОВИЧ: Во-во! Я оце понімаю, якщо меценат, то як Люська. Пішла собі в Донецьку на балєт, сіла скромненько, сидить не пиздить. І всім харашо. А цей же ж, блядь… Мільйони, представляєш, на оце тратить. За три такі голови пів-вертольота можна купити!

ПШОНКА: Так може, це його, потрясти чуть-чуть?

ЯНУКОВИЧ: Та такого хєр потрусиш. Не та, як то кажуть, нація. У нього телеканалів півпульта, почнеш трусити – то такий вой піднімуть, шо оно мнє на хуй нє нада.

ПШОНКА: Так а шо ж дєлать?

ЯНУКОВИЧ: Тесть у нього нєнадьожний. За ним такий хвіст тягнеться… ще з тих врємьон, як я губернатором був. Ох попив з мене крові, паскуда. Дзвонить, каже: я оце, Вікторфедорович, зараз фільм такий дивився, там ще Стінг, тіки не співає, а тіпа директор бару. І такі там ружжа були, такі ружжа… І так ніби нічого й не каже, а сам панімаєш: як завтра йому ті ружжа не принесеш – то знову, блядь, в завгари. Бєспрєдєл же був полнєйший, даже в Донбасє спокойно нє продохньош. Я халдєя в магазин, той каталог приносить, я глянув – йо-майо, блядь! Я за ето ружжо трі завода в області Рінату отдал, шоб дєнєг собрать! Пріньос, а етот, блядь, ламаєцца: «Да как можна, да я же нє імєл в віду…» А я токо кулакі в карманах сжимаю: я б тєбя, суку, щас… Подонок, бля, висшей мєри. Рижий, бля, рижий!

ПШОНКА: Я тєбя понял. У мєня щас в прокуратурі – я з Донецька привіз – такі орли єсть, шо ні моралі, ні мазгов. Швєци такі, шо всьо шо хочеш кому хочеш сошьют і на закон їм поїбать. І ще одного майора я сьогодні на роботу взяв внєштатно – він під дверима якраз жде, я позову. (чути скрип дверей) Миколо!

(входить невідомий)

ПШОНКА: Чуєш, Миколо, тут таке діло єсть.

Голос, схожий на голос НЕВІДОМОГО: Та я в курсі, справу вам треба на Куч…

ЯНУКОВИЧ: От же ж, блядь! Вітя, під диваном провєрь!

ЕПІЗОД 2

ЯНУКОВИЧ (розмовляє по телефону): …І ще я хотів у Вас, Володимире Михайловичу, спитати: прізвище Гонгадзе Вам щось говорить? …Та нє-нє, я нічо, я так просто, як кажуть, поцікавився. (кладе слухавку) Ході тепер і бойся, осіна драная! (звук потирання долонь і задоволене хихотіння)

(скрип дверей)

Голос, схожий на голос заступниці голови Адміністрації Президента Ганни ГЕРМАН: Чи можу я зайти до місця несення своєї служби на благо невдячного народу вельмишановного богоподібного гонорового Його Високості пана Президента Лідера Віктора Федоровича Януковича?

ЯНУКОВИЧ: (задоволено) Ти поки вимовила, могла й так уже зайти, принести стілець і сісти. Але я на тебе не ображаюся.

ГЕРМАН: Ясновельможний пане, сьогодні у нас репетиція Вашого спілкування з народом.

ЯНУКОВИЧ: От блядь, я й забув. Ой, Ганя, вибач, шо я так прі тєбє.

ГЕРМАН: Та нічого, пане Лідер, мені навіть навпаки приємно – адже з Ваших вуст навіть обсценна лексика ллється солодким лінгвістичним нектаром і ідіоматичною амброзією на килим опада…

ЯНУКОВИЧ: Харош, у мєня аж жопа зачесалась.

ГЕРМАН: Може, мені на неї подмухати?

ЯНУКОВИЧ: Харош, я сказав.

ГЕРМАН: Як скажете, пане. Отже, репетиція спілкування з народом…

ЯНУКОВИЧ: Тю, я шось не зрозумів. Мнє шо, з тобою репетувать? А дє народ?

ГЕРМАН: А народ уже своє відрепетирував. Читають так, що аж від зубів відскакує. Особливо оце у них вдається: «Здоров’я Вам, Вікторе Федоровичу! Ми Вас так любимо!…»

ЯНУКОВИЧ: Шо, нєбось, ти научіла?

ГЕРМАН: Це найменше, чим я могла Вам віддячити за ту ласку, якою Ви щомиті щедро обдаровуєте весь наш багатомільйонний народ…

ЯНУКОВИЧ (тихо): Блядь, шоб у тєбя, как говорят, язик на морозє к автобусу пріліп…

ЕПІЗОД 3

Голос, схожий на голос колишнього Президента Віктора ЮЩЕНКА: Вітаю Вас, колего!

ЯНУКОВИЧ: Подозрєваємий Кучма тєбє колєга! (регоче)

ЮЩЕНКО: Я до Вас зі щирою душею, а Ви отак… (схлипує)

ЯНУКОВИЧ: Та шучу я, Вітян, шучу! Здоров! (чути глухі удари від дружнього поляскування по спині та стишені зойки ЮЩЕНКА)

ЮЩЕНКО: Ви ж знаєте, як мені болить, коли Ви таке кажете…

ЯНУКОВИЧ: Та ладно, не обижайся! Шо ж я тєбя, кормільца, как говорят, да в прокуратуру? Там уже й так мєст нєт! (регоче)

(ЮЩЕНКО ввічливо підхихикує)

ЯНУКОВИЧ: День сьогодні – просто красота! Сонце світить, дуби ростуть. Так і хочеться жартувати й шутіть. О, придумав! Ща рушничка под’їбьом!

(звук набирання номера на дисковому телефоні)

ЯНУКОВИЧ: Добрий дєнь, Владімір Міхайловіч. Ви нє подскажетє, де я можу знайти майора Миколу Мельниченка? Мені Пшонка казав, що він по Вашій справі проходить, то може, ви з ним бачились? (пауза, кладе слухавку) Гагага, ти не повіриш, Вітьок, він як почув, захрипів весь так, що аж трубку вироніл!

(дикий регіт ЯНУКОВИЧА, ввічливе підхихикування ЮЩЕНКА)

ЮЩЕНКО: Колего, у мене до Вас є одне, можливо, дещо надто амбітне прохання…

ЯНУКОВИЧ: Шо – дорожню карту тобі акцептіровать? Гагага! (регоче)

ЮЩЕНКО (схлипує) Ви ж знаєте, як мені болить…

ЯНУКОВИЧ: Та ладно, ладно, заспокойся! Кажу ж, день хороший, усі пошуткувати тягне. Шо там у тебе?

ЮЩЕНКО: Мені б оце у Каневі, на стежках нашого Великого Кобзаря, 6 соток під пасіку… Отам на горі, щоб я міг цей дух нашого українства споконвічний відчути… 6 соток, більше не треба. Бо Ви ж знаєте, як мені…

ЯНУКОВИЧ: 6 соток? Да говно вопрос! Тю ти, я уже думал, у тєбя чєрєпкі покралі, такой ти смурной. Шоб я для тебе 6 соток пожалів? Ти ж мені он яке Межигір’я, как говорят, забацал! Так шо буде тобі пасіка, якщо там іще не всю гору мені під віртальот заасфальтували, гагага.

ЮЩЕНКО: Глибоко Вам вдячний, бо ви ж знаєте…

ЯНУКОВИЧ: Ох і день хароший! Весна! Скоро жінки почнуть роздягатися! …Йо-майо, уже через 20 хвилин, треба ж бігти! Вітьок, у нас тут із корешами зайвий квиток на стриптиз лишився, катай з нами.

ЮЩЕНКО: Та в мене ж дружина…

ЯНУКОВИЧ: Та вона американка, вона паймьот!

ЕПІЗОД 4

ЯНУКОВИЧ: Ну що, всі реформатори зібралися, можна починати. У кого які ідеї щодо нових реформ?

Голос, схожий на голос віце-прем’єра Сергія ТІГІПКА: Я би запропонував ввести новий податок на інвалідність. Урядові аналітики розрахували, що у зв’язку з підвищенням пенсійного віку багато жінок будуть симулювати, щоби отримати пенсію за інвалідністю і такий спосіб усе ж ухилитися від відпрацювання законної панщини на благо Батьківщини. Ввівши цей податок, ми одночасно отримуємо ресурс для виконання захищених соціальних статей бюджету і підвищуємо престижність роботи до старості.

Голос, схожий на голос прем’єр-міністра Нікалая АЗАРОВА: Я подтрімую ету прапазіцию. Бюджету катастрофічєскі нє хватаєт коштов для провєдєнія зімовой Олімпіади 2022 рока, мєждународного фєстіваля дєльфінов-шпалоукладчіков і урочістава празднованія річніци третьєва прієзда в Украину патріарха Кірілла.

Голос, схожий на голос уповноваженого Кабміну з питань дерегуляції Михайла БРОДСЬКОГО: Всєх расстрєлять, сукі, ногі отрєзать!

ЯНУКОВИЧ: Моня, шо ж ти так к людям? Ми ж на них працюємо…

БРОДСЬКИЙ: Зажралісь, підараси! Всєм в борщ по каплє ціаніда!

АЗАРОВ: Міхайло, ну щьо Ві в самом-то дєлє?

БРОДСЬКИЙ: Уууу, гади!

ТІГІПКО: Михайле Юрійовичу, Ваша пропозиція цілковито нераціональна. Поміркуйте самі: якщо всіх розстріляти, з кого ми збиратимемо податки на… на… ну ось хоча би Віктору Федоровичу на гелікоптери?

ЯНУКОВИЧ: І правда, Міша, шо-то ти нє прав.

БРОДСЬКИЙ: Ага, етіх пєрєстрєляєш! Всьо равно гдє-то кто-то да останєцца, заработаєт і закрисіт!

АЗАРОВ: Міхайло, а за што Ві іх усє ж так нє любітє?

БРОДСЬКИЙ: Зажралісь, ублюдкі! Пірожниє в «Каліну» уже жрать нє ходят – ім грєчку подавай! Матраси нє покупают – на полу спят, худєют, шоб ніхто в правітєльствє нє замєтіл, скоко оні, сукі, жрут по ночам!

ЯНУКОВИЧ: Ублюдки.

АЗАРОВ: Покідкі.

ТІГІПКО: Підараси.

ЕПІЗОД 5

ЯНУКОВИЧ: Шо там у нас, как говорят, по фракциям?

Голос, схожий на голос голови фракції ПР Олександра ЄФРЄМОВА: Пріростаєм, Віктор Фьодоровіч.

ЯНУКОВИЧ (роздратовано): А що, точніше ніззя? А ну, вруби Чечетова.

(лункий звук, наче лопатою вперіщили по дерев’яній шпаківні)

Голос, схожий на голос заступника голови фракції ПР Михаила ЧЕЧЕТОВА: Сто восємьсят дєвять целих ноль-ноль десятих дєпутатов во фракции, дорогой лідєр Віктор Фоьодоровіч, готови служить Вам вєрой і правдой!

ЯНУКОВИЧ (задоволено): Отак от, Саньок, учись, чьотко і понятно, як в армії!

ЄФРЄМОВ: Так Ви ж вродє в армії нє тово (нерозбірливо)

ЯНУКОВИЧ: Нічо-нічо, там тоже всьо чьотко і понятно. А скіки там у повєрженного протівніка?

ЧЕЧЕТОВ: Сто п’ять пріспєшніков расхітітєльніци государствєнного імущєства мєшают устанавлівать стабільность опитной командє профєсіоналов!

ЯНУКОВИЧ: Шото до хєра. В одну камеру не влізуть. Ну Ви ж там работаєтє?

ЄФРЄМОВ: Ну конєшно, встрєчаємся, разговори разговаріваєм.

ЯНУКОВИЧ: Ех… Разговори! Я от по молодості робив так: брав судью, прив’язував за яйца..

ЧЕЧЕТОВ: Вот ето да, Віктор Фьодоровіч!

ЄФРЄМОВ: Так дєпутати ж еті самиє… нєдоторканиє!

ЯНУКОВИЧ: Судді про себе теж так думали… Ти давай цей, щоб позафракційниє, как говорят, теж до нас вступали.

ЄФРЄМОВ: Понімаєтє, Віктор Фьодоровіч, оні же там разниє. Етот там… Ляшко… Слухі пойдут всякіє… шо ми з Вамі тоже… вот прямо здєсь січас… вот на етом діванє…

ЯНУКОВИЧ: А ну кончай! Фантазьор… Да, то западло. Шо ж ним робить? О! Ідєя заїбісь! Гагага!

(звук набирання телефонного номера і регіт)

ЯНУКОВИЧ: Володимире Михайловичу? Президент турбує. …да, да, спасібо. Тут є один такий депутат, Ляшко. Да-да, я знаю. Так він каже – ні в яку фракцію не хочу, а тіки до Литвина. Каже, нравишся ти йому. Так ти ж помогі чєловєку, пріюті, обогрєй… Да, да, я понімаю, а шо ж дєлать – коаліція крєпчать должна. Ну а тєм болєє тєбє-то всьо равно уже трєніровацца нада, жопу охранять. В зонє ж, как говорят, скоро прігодіцца… (кладе слухавку) Тю, от ето у старіка нєрвішки ні к хуям стали…

ЕПІЗОД 6

ЯНУКОВИЧ: Ну і на хуя ти мені всьо ето рассказал? Вот стоіш тут переді мною, от шо ти от мєня хочеш? Ти сам нє можеш разобрацца? Ну харашо, ну от я його сюди визвал. (говорить по селектору: «Давай, впускай його!») Заході, Володя, ось дивись – жалуються на тебе, кажуть, матюкався, бєсчінствовал прямо на дороге. (чути нерозбірливе мугикання) Ну от, Толя, от я тобі його привів. Давай. Давай уїби його. Шо не можеш? Шо ти не можеш? Я кажу, взяв і уїбав. Я бачу, що здоровий, так ти теж не мальчик – одна морда більше важить, ніж він увесь. Ну і шо, шо депутат? Ти міністр, тобі по хуй! Блядь, ти мєнт чи не мєнт? Ну давай, я держу його – їбаш уже! Отак! А тепер у печінку. (звуки ударів) Ну от! Що, мир? Мир. А то тіки нити – ландики, хуяндики. Ні хуя в цій країні без Президента не робиться…

ЕПІЗОД 7

ЯНУКОВИЧ: Я оце вчора говорив із Поповим – про Київ там, про землю, про фірми комунальниє… От ти скажи мені, Льоня, от я уже сидів два раза, а ти – ні одного. Так, блядь, кто із нас після цього дебіл і Космос?

Голос, скожий на голос мера Києва Леоніда ЧЕРНОВЕЦЬКОГО: В має в любімом городє Кієвє начінают цвєсти каштани. Ви любітє каштани?

ЯНУКОВИЧ: От же ж паскуда. Такого в ГПУ спробуй допитай – вся слідча група повіситься…

Голос, схожий на голос мера Харкова Геннадія КЕРНЕСА (миролюбно): А Ви єму уши і нос отрєжтє…

ЯНУКОВИЧ: Ладно, ето потом. Уже після Євро. Треба ж буде якогось терпілу знайти, якщо криша «Олімпійського» вдруг Суркісу на голову йобнеться…

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ: Какіє же люді всьо-такі злиє. Любітє друг друга!

Голос, схожий на голос харківського губернатора Михайла ДОБКІНА: Я тя щас возлюблю… Сідіт тут, как попугай, откуда-то вєщаєт…

Голос, схожий на голос донецького губернатора Анатолія БЛИЗНЮКА: Хлопци, кончайтє ето дєло, ми ж для сєрьйозной бєсєди собралісь, футбол, нацпроект, так сказать, умикни країну і уйобуй, пока нє поймалі.

ЯНУКОВИЧ: Вот-вот.

БЛИЗНЮК: Значіт, таке прєдложеніє по Донєцкой області: смьоту подготовкі к Євро збільшуєм у три з половіной раза – тіпа бензин подорожав, гречка для строітєлєй і всьо такоє. 90% отката – лічно Вам, Віктор Фьодоровіч.

Голос, схожий на голос віце-прем’єра Бориса КОЛЕСНИКОВА: Дєдушка, а ти нє охуєл с такімі откатамі? Мой «Альтком» за какіх-то 300% рентабельності ішачіть нє собіраєцца!

КЕРНЕС: Да, 300% — ето маловато, давай по новой, Толя, всьо хуйня.

ДОБКІН: Вот імєнно, ми от з Гєшей на лавочках і то больше заработаєм.

ЯНУКОВИЧ: Ех, пацани, умєєтє Ви работать і нє краснєть! А я от свого часу два раза…

БЛИЗНЮК: Та нє пєрєживайтє ви так. Он з Межигорьєм же навчилися? Тут главноє, когда пріпрьот, красіво так отморозіцца. Тіпа на дауна впасти. От Ви мої інтерв’ю чіталі? А Гепу з Допой на ютюбі відєлі? А етот, блядь, коріфєй-отморозок…

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ: Рідна мати мояяяаааа…

БЛИЗНЮК: Во-во, пєсню спєть можна!

ЯНУКОВИЧ: А ето ідєя!

БЛИЗНЮК: Ну я же нє в прямом смислє.

ЯНУКОВИЧ: Нє-нє-нє, спою!

КОЛЕСНИКОВ: Віктор Фьодоровіч, ну Ви же взрослий чєловєк, лідер партії, Президент…

ЯНУКОВИЧ: Сказав – спою, значіть, спою. От на першому ж телеефірі, коли з народом общатись – візьму і спою!

ДОБКІН: Віктор Фьодорич…

ЯНУКОВИЧ: Бля буду!

(звук набирання телефонного номера)

ЯНУКОВИЧ: Володимир Михайлович, драстуй! Ми оце з хлопцями про футбол говорим, так хочемо тебе спитати: ти к якому «Євро» встигнеш із тюрми вийти?…

(із слухавки чути гучний стук чогось важкого об підлогу)

ЯНУКОВИЧ: Чуєш, Льоня, ти все одно без роботи сидиш, зганяй в Феофанію, відвези від мене цвєти і полотєнце – він їх любить.

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ: …і рушниик вишиваний на щастя, на долю далаааа…

ДИВ. ТАКОЖ: Скотина Бродский, сучка Юлька, жид Суркис, бл..дь Азаров, бу-бу-бу Янукович и все-все-все

Пленки Мельниченко: — КУЧМА: Судьи вообще, бл… — ЯНУКОВИЧ: Ну, они подонки.

Новость о возбуждении уголовного дела против экс-президента Украины Леонида Кучмы произвела эффект разорвавшейся бомбы. Нужно понимать, что если ГПУ решилось на такой шаг, то у нее есть на то все основания. Другое дело, что могут возникнуть и у многих уже возникают сомнения в истинных целях, которые преследует Генпрокуратура с молчаливого согласия нынешней власти. Попробуем выделить несколько наиболее вероятных и обсуждаемых версий: власть решилась-таки довести дело Гонгадзе до конца не скатываясь в формализм, и невзирая на личности фигурантов этого громкого скандала (прямо скажем, самая фантастическая версия на данный момент); власть пытается отвлечь внимание людей от многочисленных насущных проблем (цены на продукты и бензин, повышение тарифов ЖКХ, пресловутая Пенсионная реформа, список можно продолжать бесконечно долго); власть пытается отказать давление на семью Кучмы, в частности, на бизнес Пинчука; власть пытается раз и навсегда отделить (юридически) имя Кучмы от убийства Гонгадзе. Последнее возможно в случае вынесения оправдательного решения суда по экс-президенту.

Однако, какими бы мотивами бы не руководствовалась Генпрокуратура, интереснейшим фактом во всем этом деле является признание пленок Мельниченко вещественными доказательствами. «Пленки Мельниченко признаны вещественным доказательством по делу, они фигурируют как в деле по обвинению Пукача, так и в деле, о котором вы меня спрашиваете (в деле Кучмы — Ред.)», — подчеркнул на вчерашней пресс-конференции первый заместитель Генерального прокурора Украины Ренат Кузьмин. Сам Леонид Кучма по прибытии в ГПУ отметил, что он не признает пленки Мельниченко. Для него факт возбуждения уголовного дела явно стал неприятной неожиданностью: «Как снег с ясного неба… Я, как и вы, узнал о деле из средств массовой информации «.

И экс-президента можно понять. Ведь еще недавно он в компании других президентов Украины весело общался с Виктором Януковичем, а теперь вынужден сообщать прессе, что «морально готов пройти все муки ада, чтобы доказать, что он невиновен». Но резонно задаться вопросом: а один лишь экс-президент Кучма должен быть готов к «мукам ада» (простим ему это мелодраматичное заявление, человек, похоже, все никак не может прийти в себя)? Ведь фигурантами пленок Мельниченко, которые, напомним, признаны вещественным доказательством по делу Гонгадзе, выступали многие политики, в том числе и те, кто ныне занимает руководящие посты в государстве. Ренат Кузьмин уже заявил, что Генпрокуратура будет рассматривать все версии о причастности высших должностных лиц к убийству журналиста Георгия Гонгадзе, в том числе и спикера парламента Владимира Литвина. Есть также (с нашей точки зрения) веские основания заинтересоваться, к примеру, Николаем Азаровым.

Ниже приводится отрывок из книги «Кто есть кто. На диване президента Кучмы», посвященный тем моментам на пленках Мельниченко, где фигурирует нынешний Премьер-министр, а тогда еще глава ГНАУ. Тех, кто впервые столкнулся с расшифровками пленок Мельниченко, предупреждаем – в ниже приведенных разговорах часто используется ненормативная лексика.

«Тема — проведение через суд обвинительного приговора против группы руководителей банка «Славянский». «Славянский» активно сотрудничал с бизнес-структурами Ю.Тимошенко. Сразу после ее назначения в правительство В. Ющенко в 2000 г., банк был разгромлен украинскими силовыми органами. Чтобы гарантировать рассмотрение дела в абсолютно подконтрольном суде, Азаров решил вменить арестованным дачу взятки должностным лицам.

АЗАРОВ: Значит, Леонид Данилович, какая сейчас ситуация по банку «Славянский». Мы хотели бы еще вменить им взятку, так как там у них есть взаимное дело. Почему мы это хотели сделать? Потому что вот эти статьи позволяют рассматривать это дело в районном суде. Причем, по юрисдикции, устанавливаемой Генеральной прокуратурой. Это будет любой район. На районный суд наши возможности влияния достаточно ограничены. Мы уже договорились, мы провели судебный ( одно слово неразборчиво ).

КУЧМА: Ну, можно его в этом самом рассмотреть суде… Как его?.. Печерском.

АЗАРОВ: Значит, у нас тактика такая. Мы договорились с Луганским судом. Мы уже с делом познакомили практически председателя суда, судью они уточнят, вот. Сумеем мы варьировать. Ну, там же приехал в Луганск кто-то из Киева… А попробуйте в Киеве любой районный суд проконтролировать. Днем там «накачки», где-то еще чего-то. А Луганск в этом отношении… Но чтобы передать в областной суд, нужна квалификация соответствующая. Вот поэтому вменяем ему еще и взятку.

И еще один разговор Азарова и Кучмы показывает их отношение к отечественной Фемиде. Сумской областной суд принял решение взыскать с налоговой администрации ущерб в сумме 200 миллионов гривен, нанесенный целому ряду предприятий незаконными налоговыми проверками. За этим последовали, мягко говоря, критические оценки как самого судьи, так и главы Верховного Суда Виталия Бойко. Азаров жалуется, что судьи осмеливаются принимать решения против власти, и замечает, что решения суда он не собирается выполнять.

АЗАРОВ: Вот этот вот долбоеб-судья, он так на минуточку задумался, что такое…

КУЧМА: Это долбоеб, блядь, председатель Верховного Суда (Бойко — Ред.).

АЗАРОВ: Да. Ну, что такое 200 миллионов взыскать? Теперь, неужели на этого судью, предположим, губернаторы наши не имеют никаких средства воздействия?

КУЧМА: Имеют, конечно! Щербань ( губернатор Сумской области, известен авторитарными методами руководства, любыми средствами поддерживает свою почти неограниченную власть — Ред.) оторвет, блядь, голову, блядь, через…

АЗАРОВ: Ну, пока же он не отрывает эти головы.

КУЧМА: Ну, так я скажу Щербаню.

АЗАРОВ: Причем, пишет: «Определение обжалованию не подлежит». Мы не собираемся выполнять это решение суда. Конечно, не будем его выполнять.

КУЧМА: Ну, в октябре месяце координационный комитет. Я хочу по Верховному Суду пройти, блядь, таким самым… ( Чтобы установить контроль над Верховным судом, Кучма и Азаров развернули масштабную кампанию давления и запугивания судей, причем отчасти им удалось достигнуть результатов — Ред.) «.

А вот еще «прелестная» история о том, как Леонид Данилович и Николай Янович шариковским методом » душили-душили » крупнейшую по тем временам оппозиционную газету «Сільські вісті». Кстати, Леониду Кучме инкриминируют среди прочего превышение власти. Каждый, кто прочитает нижеследующее вправе сам судить, можно ли расценивать таким же образом (превышение власти) действия тогдашнего главы ГНАУ Николая Азарова.

КУЧМА : «Сільські вісті» как там?

АЗАРОВ: А что «Сільські вісті»? «Сільські вісті» сидят без копейки. Абсолютно. Как они вообще еще существуют?

КУЧМА: Что защищает их?

АЗАРОВ: Ну, если они сидят без копейки! Зарплату шесть месяцев люди не получают. Ну им кто-то подбрасывает.

КУЧМА: Но газета выходит.

АЗАРОВ: Выходит. Есть запасы бумаги. Вот единственное, что надо теперь спросить с господина «Издательство «Пресса Украины». Какого хера он печатает, если ему не платят? У него же счета газеты заблокированы.

Запись разговора Л. Д. Кучмы с Азаровым 11 сентября 2000 г.

АЗАРОВ: Леонид Данилович, значит,по «Сільським вістям». Требуется ваше указание. Этот же дурак Олейник ( директор типографии «Пресса Украины» — Ред.)! К нему пришли. Спокойно ему говорят: «Так и так. Два миллиона должна. Ты что печатаешь? Они ж тебе не платят второй месяц. Если ты будешь печатать, так мы, значит, будем выставлять налоговые обязательства. Порядок такой, по закону. Так что ты прекращай. Тогда у нас никаких претензий не будет.

КУЧМА: Олейник? Ну, сейчас снимем на хуй.

АЗАРОВ: Ну, вот я Владимиру Михайловичу ( Литвин, на то время руководитель администрации президента — Ред.) сказал: «Доложи это президенту, чтобы он знал». Вот такой он поганый человек. Нормальной беседы не понимает.

КУЧМА: Я там написал поручение Жулинскому ( на то время вице-премьер-министр по вопросам гуманитарной политики ). Пусть… Я же думаю, что Жулинский, хватит ума, сделает.

АЗАРОВ: Значит, Леонид Данилович, у меня такое предложение. Если уже начали давить, значит, вы должны додавить.

КУЧМА: Я Жулинскому четко сказал…

АЗАРОВ: Шаг вперед — шаг назад, он просто, так сказать..

КУЧМА: Да не, его нужно просто задушить.

АЗАРОВ: Да, поэтому мы такую линию продолжаем. ( Издательство и газета подверглись целой серии рейдов налоговой милиции, и только вмешательство иностранных правозащитных организаций, а также скандал после убийства Георгия Гонгадзе позволили остановить репрессии — Ред.) »

Мы делили апельсин, много нас, а он один. Николай Азаров демонстрирует сомнительные методы вмешательства в распределения бюджетного финансирования.

» Украинский бюджет выполняется весьма оригинально: государство выполняет финансовые обязательства не согласно закону, а выборочно. В бюджете ежегодно перевыполняются только статьи расходов на администрацию президента и ликвидацию чрезвычайных ситуаций. Налоговая администрация также получает финансирование не пропорционально с реальным наполнением бюджета, а по собственному графику, в отличие от социальных и экономических программ.

АЗАРОВ: Теперь госбюджет. У меня с ними ( правительство Ющенко — Ред.) противоречия идут в таком плане. Значит, у нас порядок финансирования в этом году такой, что ставит наше финансирование в зависимость от доходов бюджета. Значит, Минфину это не нравится. Все должно быть, так сказать… Таким образом хотят, чтобы мы ходили и просили, отчитывались постоянно.

Я вас прошу наложить резолюцию: «Сохранить действующий порядок финансирования».

Одним из фигурантов пленок Мельниченко является также нынешний президент Украины Виктор Янукович. Будучи губернатором Донецкой области, Виктор Федорович, судя по имеющимся записям, в первую очередь проявлял завидную преданность Леониду Кучме. Но прошли годы и экс-президента бесцеремонно тащат в ГПУ. А ведь были времена, когда Кучма лично поручал Януковичу взять одного судью за яйца и тот обещал исполнить. Как по-вашему, тянет это на превышение власти?

» Тема: арест донецкого адвоката Салова, которого милиция схватила только за то, что у него нашли листовки с антипрезидентскими лозунгами. «Дабы другим неповадно было», донецкие власти решили посадить человека в тюрьму по обвинению в… клевете! На тот момент в уголовном кодексе только двух европейских стран — Украины и Беларуси, сохранялись статьи за умышленное распространение заведомо ложной информации.

Кучма лично контролировал ход незаконного процесса, о котором стало широко известно международным правозащитным организациям. Салова продержали восемь месяцев в чудовищных условиях украинской тюрьмы, а затем осудили на пять лет заключения! Выступления украинских и зарубежных политиков, абсурдность жестокого приговора привели к полному оправданию Салова Верховным судом за отсутствием доказательств преступления! Записи свидетельствуют, что издевательства над человеком санкционировал лично президент.

КУЧМА: Я тебя приветствую. Жив-здоров? У тебя есть такое дело по Салову? Адвокат.

ЯНУКОВИЧ: Есть. Он нашебуршил там.

КУЧМА: Пошебуршил. По нему уголовное дело там за распространение неправдивой информации. Это с декабря месяца ( 1999 года — Ред.). Крутил, крутил ваш судья, и вернули дело назад, и сказали: «Это надо рассматривать не как распространение, а как оскорбление президента». Это ж подонки твои судьи! Я должен ехать к ним и давать свидетельства! Поэтому возьми этого судью, за яйца подвесь, пусть повисит одну ночь.

ЯНУКОВИЧ: Понял. Мы разберемся.

КУЧМА: Судьи вообще, бл…

ЯНУКОВИЧ: Ну, они подонки. Председатель суда у меня там не надежный. Его надо менять.

КУЧМА: Ну я думаю, теперь вы разберетесь, чтоб он на всю жизнь запомнил.

А вот еще фрагмент, так сказать – для общего образования, в котором губернатор Донецкой области Виктор Янукович емко характеризует наполнение бюджета страны – «мы же деньги отдаем врагам».

» Янукович первым из губернаторов выступил против политики правительства Ющенко, поскольку повышение прозрачности энергорынка сокращало доходы донецкой группировки. Разговор Кучмы с Януковичем состоялся в июле 2000 года, речь шла о правительственной политике.

ЯНУКОВИЧ: Я с ним ( имеется в виду Ющенко – Ред.) договорился на встречу, но я не знаю, тоже хочу с вами посоветоваться. Если я с ним не смогу говорить по-нормальному, они же нас загоняют в угол. Я не могу с ним даже корректно говорить. Он ни разу не выполнил своего слова и постоянно меня обманывает. И фактически он нас загоняет в угол. Загоняет, загоняет — не вылезти.

КУЧМА: Он же все время «наезжает», что вот губернаторы, в Донецке, Днепропетровске не платят. ( Кучма специально настраивал против Ющенко губернаторов, поскольку опасался усиления влияния правительства — Ред.)

ЯНУКОВИЧ: Да что вы! И в июне они уже начали меня качать, и я говорю: «Да пошел ты…»

КУЧМА: С ним говорить бесполезно. Отвечать ничего не надо.

ЯНУКОВИЧ: Ну, сколько раз я с ним встречался, потратил время, он что-то такое рассказывает-рассказывает, потом я в сторону посмотрю — и об этом забыл. Юля ( вице-премьер Тимошенко была основным противником «донецких», поскольку предлагала реформировать энергетику, и ставила под контроль рынок электроэнергии — Ред.) cтавит перед собой задачу одну: сейчас сконцентрировать у себя все деньги и, как говорится, через ресурсы отбивать бабки. Значит, Леонид Данилович, мы очень серьезно… Мы же деньги даем здесь, как говорится, мы же даем деньги врагам ( так Янукович называет перечисление денег в бюджет, который исполняет правительство! — Ред.). Вот. Понимаете? Мы их усиливаем. Вот. По газу, сейчас уголь, и, главное, что мы же убиваем свою экономику. Мы свою экономику убиваем ( у правительства своя экономика, а у «донецких» — своя — Ред.). Вот в чем вопрос. Сколько эти дебаты можно водить? Среди губернаторов нет ни одного человека, среди тех, кто соображает там, кто работает, нет ни одного человека, кто бы сегодня, как говорится, поддерживал… ( имеется в виду Ющенко — Ред.) «.

Итак, если ГПУ решила проявить такую по-своему похвальную принципиальность и взяться за Кучму, то ей нужно быть последовательной до конца. Если пленки Мельниченко признаны вещественным доказательство по убийству Георгия Гонгадзе то они также должны быть признаны вещественными доказательствами по другим эпизодам. Подход: » Здесь играем, здесь не играем, здесь рыбу заворачивали » в данном случае можно считать ущербным. Сделает ли ГПУ следующий шаг? Ну если Николая Азарова таки в скором времени отправят в отставку (а слухи ходят все более упорные, да и сам Президент всячески демонстрирует свое недовольство действиями Кабмина), то почему бы и не «слить» его окончательно. Мы уже видим, что у нынешней власти понятие «свой-чужой» более чем размыто. Так что неудивительно будет, если в скором времени политическое убежище за границей будут просить не только представители оппозиции, но и представители власти, чьи голоса, предположительно, звучат на пленках Мельниченко.

 

http://dpua.info/news/news-in-ukraine/politika/janukovich-sud-i-podonki-nasheburshili-tam-pl.html